План
доповіді:
1. Вступ.
2. Значення практичної спрямованості
біологічних дисциплін у житті людини.
3. Аналіз програми „Природознавство” в аспекті
набуття учнями 5-6 класів практичних умінь та навичок.
4. Аналіз програми „Біологія 7-11” як бази для набуття
практичних вмінь і навичок учнями середньої і старшої школи.
5. Шляхи вирішення проблематики практичної
спрямованості біологічної освіти.
6. Висновки.
Біологія – наука про живе у всіх його проявах ( стверджує
підручник) фактично є наукою життя, бо саме
вона покликана знайомити учнів з
навколишніми живими об’єктами, їх зовнішньою, внутрішньою будовою та процесами
життєдіяльності, пояснювати особливості будови і функцій власного організму,
його хвороби та шляхи їх попередження
, вчити розпізнавати і розрізняти різні
живі організми та з’ясовувати їх
значення для людини, навчати правилам поведінки в повсякденному житті та природі, розвивати і виховувати екологічну
культуру. І це далеко не всі практичні
функції і завдання , які поставлені перед шкільним курсом „Біологія” та новим
курсом „Природознавство”.
Такі біологічні науки, як ботаніка, зоологія, анатомія і фізіологія,
генетика, вірусологія, мікробіологія, екологія і т.д., мають і теоретичну, і практичну складову, причому
практична спрямованість біологічної освіти
супроводжує людину все її свідоме життя. Наприклад, знання про склад
ґрунту, кореневе живлення, проростання насіння, особливості зростання світлолюбних і тіньовитривалих
рослин згодяться на городі , на дачі і в квітнику ; розпізнавання отруйних
рослин , тварин і грибів
допоможе вберегтися від отруєння
і навіть смерті ; вміння вимірювати
пульс чи тиск, зупиняти кровотечу чи здійснювати прийоми штучного дихання обов’язкові для кожної людини. Знання гігієнічних норм і правил гігієни зберігає здоров’я, запобігає його порушенням,
а розуміння психофізіологічних особливостей вищої нервової діяльності людини
допомагає в спілкуванні з іншими людьми та допомагає адаптуватися людині як
соціальній істоті в суспільстві. Прикладів значущості практичних вмінь
біологічної освіти можна привести безліч, бо більшою чи меншою мірою знання з
біології використовують усі люди, навіть не замислюючись коли вони їх
набули.Те, що біологічні знання не лежать мертвим вантажем , а використовуються
людством , яке при цьому розвивається і еволюціонує, робить нас, біологів, вагомими
в суспільстві, а нашу роль у
подальшому житті учнів неоціненною.
Зупинимось на аналізі програми з біології та природознавства, виділимо
слабкі і сильні сторони практичної складової програм.
Курс „Природознавство 5-6 клас” є базовим для
подальшого вивчення усіх природничих дисциплін. Практичні знання, які учні
набувають під час його вивчення, є вкрай важливими. Саме в 5-6 класах учні
мають навчитися поводитися в природі, спостерігати за навколишніми явищами,
працювати з простими приладами (
лінійка, терези, термометр, вимірювальна
стрічка тощо). В 5 класі учень набуває вмінь оформляти результати дослідів і
спостережень, працювати з хімічним посудом, контурними картами, живими
природними об’єктами. Ці практичні навики стануть у нагоді у старшій школі, в
ВУЗі, на роботі.
Якщо проаналізувати практичну складову курсу
„Природознавство 6 клас”, який буде читатися
з нового навчального року( 2006/2007), то він містить теми з екології, біології рослин,
біології тварин, біосферології, ґрунтознавства, лісознавства, сільського
господарства, фізіології рослин і тварин та одну тему з фізики ( „Рукотворні
системи” ).
Під час уроків, практичних робіт та екскурсій
у 6 -му класі
учні продовжать набувати знання та практичні уміння , а саме вивчать будову
рослин, основні групи рослин свого регіону, навчаться розмножувати рослини
різними способами ( тема: „Організм як жива система”), ознайомляться з різними
типами ґрунтів, використанням добрив,
набудуть початкових знань та умінь
по догляду за садом та городом,
сформують уявлення про ланцюги живлення та взаємозв’язок живих організмів в
природі ( тема: „Природні та штучні екосистеми”),ознайомляться з біосферою, як
найбільшою живою системою і місцем людини в біосфері, набудуть знань про значення охорони біосфери
для майбутнього людства, закріплять правила охорони природи, правила
поведінки в природі ( тема: „Біосфера –
найбільша жива система”). Програма „Природознавство 6 клас” має біологічне спрямування, в ній ( на відміну від
„Природознавства 5 клас”) дуже добре
простежується взаємозв’язок усіх тем між собою, а спіральний принцип побудови
програми дає змогу неодноразово закріпити і повторити набуті знання. Завдяки
екологічній спрямованості програми 6
класу закладаються основи екологічного мислення і культури, правил охорони
природи, формуються поняття про системи живої та неживої природи в середовищі
життя людини, здійснюється знайомство з рослинами , тваринами та угрупованнями,
в яких вони мешкають і, як вже було відмічено, формуються практичні вміння
працювати з насінням, на городі, в саду, поводитись у природі, серед машин і
механізмів тощо. Ще одним позитивним моментом програми „Природознавство 6 клас”
є зв’язок тем з повсякденним життям та
навколишнім світом, що оточує дитину та її сім’ю. Все це було б прекрасно, при 2х
годинах на тиждень, а не 1 години, тоді
запрограмовані практичні роботи
були б проведені в природі та
могли б
мати не 15-20 хв уроку , а цілий
урок. Наприклад, у темі 1”Організм як жива система” є практична робота „Способи
розмноження рослин”, за програмою це приблизно
урок 8, припадає на кінець жовтня
- початок листопада. В цей час ще можна вегетативно розмножувати кімнатні
рослини без особливих труднощів на практиці, але як це виконати за короткий час ( 15 хв) , та ще й
оформити результати роботи в зошити , набувши при цьому певних вмінь? А от
практична робота на тему „Підготовка насіння до посіву” (урок 14) припадає
на середину грудня. Щоб провести таку
роботу в школі необхідна теплиця ( або міні-теплиця), бо з дому взимку кожен
учень не зможе принести все необхідне, а база кабінету біології не має всього
необхідного. Вчитель, звичайно, зможе провести роботу
„формально-демонстраційного” характеру, при цьому вміння навряд чи будуть у учнів практичними.
Але і це все
можна було б подолати учителю
біології, заготувавши горщики з ґрунтом, зразки різних ґрунтів, насіння, живці,
та завуальованою залишиться не тільки
проблема браку часу, а й проблема вчителя „Природознавства у 5 та 6 класах”.
Якщо читати рекомендації Міністерства освіти, то бачимо дотримання правила наступності, щоб це був
той самий вчитель і в 5, і в 6 му класах. При цьому викладати курс мають право
вчителі і хімії, і біології, і географії, і фізики. Якщо в 5 класі це й
можливо, бо теми дуже різні і мало чим пов’язані між собою, то в 6му класі
,аналізуючи програму, можна точно сказати – це 100% має бути вчитель біології,
бо 27 уроків з 34 біологічного змісту. Але якщо в 5му класі викладав учитель
хімії, географії чи фізики, то в 50% випадків цей же вчитель залишиться
і в 6 класі. Тільки можливість викладання вчителями біології зможе
зробити цей курс у 6 класі практичним, потрібним дітям, цікавим, пов’язаним із
життям і гуманізованим. Тоді можна буде говорити про виконання практичних
робіт та набування знань, які будуть пропедевтичними для
вивчення біології ( й інших дисциплін природничого циклу) в 7-11
класах.
Аналізуючи програму „Біологія 7-11 клас” 12-річної школи, яка набере
чинності з 2007-2008 навчального року, можна простежити, як позитивні, так і
негативні моменти під час набування практичних умінь учнями, з якими зустрінуться
вчителі біології вже через рік.
До позитивних моментів можна віднести те, що
учні вивчатимуть окремі розділи біології
дещо в старшому віці, ніж це відбувається зараз. Так „Біологія рослин” буде вивчатися не в 6, а в 7 класі, „Біологія
Тварин” у 8 класі, а „Біологія Людини” у
9 класі, але на неї зменшено кількість годин. Якщо раніше на „Біологію Людини”
виділялося 2 години у 8 та 1,5 години у 9 класах, то нескладна математична
задача показує, що забрано 0,5 годин на вивчення досить об’ємної частини
матеріалу, причому саме на уроках біології людини учні мали можливість
проводити самоспостереження за власним організмом, вивчати його будову та
особливості фізіологічних функцій, набувати практичних умінь, тому, саме
практика на уроках біології людини мала б бути найоб’ємнішою. Скорочення годин
позначиться на засвоєнні окремих тем
саме з практичної точки зору, оскільки
зменшиться кількість часу для проведення лабораторних і практичних
робіт.
Зупинимось детальніше на новій програмі „Біологія 7-11” , з якою ми почнемо
працювати з наступного навчального року ( 2007-2008 ), вказавши практичну
складову кожного розділу.
7 клас – розділ „Рослини” – включає 15
лабораторних і 4 практичні роботи. Теми робіт мало змінено порівняно з
попередньою програмою, але на окремі
теми зменшено кількість годин, а на інші – збільшено. Поки ми не маємо
підручника та не викладали за новою програмою, важко хвалити чи критикувати
програму. Та все ж до позитивних моментів( на мою думку) слід віднести
зв’язок вивчення вегетативних органів і
їх функцій в одній темі, збільшення кількості годин на тему „Розмноження і
розвиток рослин” і зв’язок генеративних органів з їх функціями. Більше часу
виділено на вивчення різноманітності рослин, що для здобування практичних знань
є дуже важливим. Хоча з незрозумілих для мене причин на знайомство з
водоростями виділено 5 годин, вищих спорових рослин ( при більшому об’ємі
матеріалу майже вдвічі) 6 годин, на Голонасінні 4 години, а для вивчення
Покритонасінних 7 годин, з них 3 практичні роботи. Знову те , що для дітей
найпотрібніше – квіткові рослини – вивчатиметься не в повному обсязі. На мою
думку, при вивченні цієї теми обов’язковою є екскурсія в природні та штучні
екосистеми для закріплення на практиці вміння розпізнавати найпоширеніші квіткові
рослини свого регіону, вивчення лікарських, декоративних, отруйних рослин ,
бур’янів тощо. Та цю проблему легко вирішити за рахунок літньої практики
та резервного часу, на який у програмі
виділено аж 10 годин, що дасть змогу вчителю коригувати кількість уроків у
темах, виконання практичних робіт, проведення екскурсій, тематичного
оцінювання.
7 клас – розділ „Гриби та Лишайники” – разом 5
годин, 4 на вивчення Грибів, 1 год. на вивчення Лишайників. Є дві лабораторні
роботи. В цілому за 5 уроків можна сформувати уявлення про організми
царства Гриби, навчитися
розпізнавати різних представників цього
царства, а оскільки з шапковими грибами
діти, що проживають в сільській
місцевості та жителі міст, поблизу яких є ліси, добре
знайомі, для них не буде проблемою вивчення їстівних та отруйних грибів, важче
в цьому плані саме з практичної точки зору учням великих міст. Для дітей, що не
бачили грибів у природі, вчителю слід провести додаткові практичні навчання по
розпізнаванню найпоширеніших грибів.
7 клас – розділ „ Бактерії” – за програмою 3
год., на мою думку, цього достатньо для ознайомлення з бактеріями, та щоб краще
усвідомити роль бактерій у природі та житті людини та вивчити бактерій
збудників хвороб, ознайомитись з шляхами зараження, цього часу буде замало. У
такому випадку в нагоді стане резервний час.
7 клас – розділ „ Організми і середовище
існування.” Виділено 6 годин. Всі теми цього розділу – повторення вивченого в 6
класі в курсі „Природознавство”. Тому ( на мою думку) 6 годин буде достатньо.
В кінці
7 класу слід обов’язково провести
узагальнення вивченого.
8
клас – біологія Тварини - складається з
трьох розділів: „Тварини”, „Різноманітність тварин” та „Організми і середовище
існування.”
Короткий аналіз програми 8 класу показав, що
зміни розподілу навчальних годин порівняно з попередньою програмою невеликі,
але з точки зору набуття практичних знань для подальшого життя дуже важливі.
Так будова і життєдіяльність тварин вивчатиметься не „про всіх і про все”, що
на початку курсу для учнів є занадто важким, а на прикладі ссавців, що дітям
знайомо і просто, бо кожен другий має собаку, кішку, морську свинку тощо.
Відсутня практична робота по вивченню плоских червів, зате під час вивчення
членистоногих і молюсків є лабораторні роботи практичного характеру :
визначення комах за допомогою визначної картки та вивчення зовнішньої будови та
способу руху черевоногих молюсків, це( на мою думку) є важливішим, тому що
знання і вміння розпізнавати комах та
молюсків більше потрібні в житті. Під час вивчення риб та земноводних змінено
одну лабораторну роботу – порівняння скелетів земноводних та
риб, що для усвідомлення і закріплення знань про особливості відділів
скелета різних тварин та ускладнення у зв’язку з виходом на сушу є дуже
важливим.
На вивчення „Членистоногих”, „Птахів” і
„Ссавців” зменшено кількість годин,
стосовно вивчення „Ссавців” проблем не має бути, оскільки учні їх вивчали під час теми будова і життєдіяльність
тварин, а от „Членистоногі” і „Птахи”, ймовірніше всього, будуть вчителями
відкориговані за рахунок резервного часу. Добавлено години на вивчення „Риб”,
що є цілком доцільним. З двошарових тварин учням запропоновані не тільки
кишковопорожнинні, а й Губки, що добре
для розширення кругозору учнів.
У розділі „Організми і середовище існування”
продовжується зв’язок з вивченим у 6 класі під час курсу „Природознавство” та
„Біології” у 7 класі.
9
клас – Біологія Людини складається з двох великих розділів : „Людина”;
„Біологічні основи поведінки людини.”
В розділі „Людина” вивчаються всі системи
органів організму людини, їх взаємозв’язок, нейрогуморальна регуляція функцій.
Ознайомившись з програмою 9 класу, можна сказати, що змінено тематику
лабораторних і практичних робіт, вони набувають
більш практичного характеру і
сприятимуть вивченню особливостей власного організму. Так, наприклад, під час
вивчення теми „Опора і рух” вводиться нова лабораторна робота: „Втома при
статичному і динамічному навантаженні.”; „ Вплив ритму і навантаження на
розвиток втоми.” Під час вивчення теми „Кровообіг і лімфообіг” вводяться нові практичні роботи на теми: №2 „Вимірювання частоти серцевих скорочень і
артеріального тиску.” №3 „Реакція серцево-судинної системи на дозоване
навантаження.” №4 „Вивчення кровообігу. Зміни в тканинах при порушенні
кровообігу.” А під час вивчення теми
„Терморегуляція” з’явилась практична робота на тему: „Вимірювання температури тіла в різних його
ділянках.” Всі роботи , заплановані програмою у 9 класі
спонукають до самоспостереження, глибокого аналізу знань і, саме
найважливіше, вмінню застосовувати набуті знання на практиці, що учень
зможе застосувати і в звичних,
і в екстремальних умовах.
У
10-11 класах біологія як предмет буде вивчатися залежно від обраного учнями
профілю. Якщо аналізувати біологію у старшій школі на прикладі універсального
профілю, вона потребує глибокого
пізнання, активного сприйняття учнями і творчої співпраці учня і учителя.
Лабораторні, практичні роботи , а також семінарські заняття вдало охоплюють курс молекулярної біології,
цитології, мікробіології, генетики , селекції, ембріології, еволюційного вчення
тощо. Без активної і творчої праці учнів буде просто неможливо виконати більшу
половину цікавих, ґрунтовно продуманих
робіт. Наприклад, практична робота №2 „Ознайомлення з інструкціями з
використання окремих хімічних речовин як медичних препаратів, засобів побутової
хімії тощо та оцінка їхньої небезпеки;”
або практична робота №5 „Причини і наслідки швидкого розмноження бактерій”; або
семінарське заняття №3 „Життєві цикли вірусів „ та №4 „Профілактика ВІЛ/СНІД та
інших вірусних хвороб людини”; практична робота №6 „Різноманітність бактерій,
їх значення в природі та в житті людини”,
семінарське заняття №5 „Профілактика бактеріальних хвороб людини.” Не
менш цікавими, перспективними і сучасними є нові практичні та семінарські
заняття в 11 класі. Наприклад, семінар №3 „Генна інженерія”; №4 „Проблеми,
пов’язані з генетично модифікованими організмами та продуктами , отриманими від
них”; №6 „Екологічна криза сучасності.”
Особливо
вдало ( на мою думку) сплановано практичні роботи з генетики: №1 „Розв’язання
типових задач з генетики. Моногібридне схрещування.”;
№2
„Розв’язання типових задач з генетики. Дигібридне схрещування.”;
№ 3
„Розв’язання типових задач з генетики. Хромосомна теорія спадковості. Взаємодія
генів.”; №4 „ Складання родоводів”.
Таке наповнення програми біології у 10-11
класах забезпечить поглиблення і
засвоєння учнями життєво необхідних знань, які сприятимуть формуванню
світогляду учнів, їх активної життєвої позиції, розвитку їх теоретичного
мислення та вмінню застосовувати на
практиці здобуті знання.
Отже, в цілому нова програма дійсно має практичне спрямування, вона
сприяє формуванню цілісних уявлень про природу, спрощує надмірно складну інформацію і деталізацію, наповнює життєво важливими знаннями і
практичними вміннями.
Які
ж шляхи вирішення проблематики практичної спрямованості біологічної освіти?
Насамперед,
учитель має приділяти значну увагу закріпленню знань учнів на практиці, використовувати
експерименти, досліди, спостереження, самоспостереження, екскурсії тощо.
Лабораторні і практичні роботи ні в якому разі не повинні бути формальними,
тому учитель має добре готуватися до їх проведення. Результати дослідів слід обов’язково аналізувати
і пояснювати. Об’єкти досліджень і спостережень добирати з тих, що поширені у
вашому регіоні.
На учителів біології лягає відповідальність за те, як нову програму адаптувати
до загальноосвітньої школи, як поліпшити матеріально-технічну базу
кабінету біології для забезпечення виконання лабораторних, практичних і
семінарських робіт. Так учитель біології має стати посередником між учнем, його власним досвідом, який мотивує
навчання, підручником та
програмою, яка змінена не тільки за
переліком тем уроків, а й конструйована за діяльнісним підходом: що учень
повинен знати, вміти, називати, аналізувати, порівнювати тощо. Це дає змогу
учителю не перевантажувати урок незрозумілими термінами, надлишком інформації,
та прикладами не знайомими учням, а обрати такі форми і методи навчання, такі
життєві приклади з опорою на суб’єктний досвід учня , який забезпечить
засвоєння програмового матеріалу на високому рівні, а головне буде неодноразово
використаний учнями в подальшому житті.
Оцінювання учнів проводити слід також згідно з вимогами
до знань і вмінь учнів. Щоб оцінити навчальні досягнення учнів,
починаючи з молодшої школи, учні
повинні вміти працювати з тестами
різної складності та різнорівневими завданнями. Це надалі
зменшить кількість відведеного часу на тематичні оцінювання, дасть змогу
проводити контроль рівня навчальних досягнень за допомогою комп’ютера і
зменшить психологічний тиск та напругу
між учнем і учителем, оскільки учитель
буде оцінювати точні відповіді учнів, а не химерні судження. Такий підхід до
біологічної освіти в школі сприятиме гуманізації навчання, підвищенню рівня
підготовки учнів до незалежного тестування, а взагалі забезпечить
адаптацію учня до майбутнього життя.
Список використаної літератури:
Доповідна записка „Про стан та перспективи
розвитку біологічної освіти в Україні”.газета „Біологія” № 6, 2006р.
Навчальна програма для з.н.з. ( 12-річна
школа) Природознавство 5-6 класи. „Біологія” №16 2005р.
Біологія
7-11 класи .О. Данилова. П. Балан. О. Костильов та ін. Програма для з.н.з. Київ „Перун”
Ірпінь. 2005р.
Біологія 6-11 класи. Балан П.Г, Вихренко А.С,
Данилова О.В., Програма для з.н.з . К.
: Шкільний світ, 2003р.
Немає коментарів:
Дописати коментар