Практична спрямованість викладання біології у загальноосвітній школі

 У своєму розвитку людська цивілізація послідовно пройшла через епохи ручної праці, пару двигунів та електрики, завершується епоха атому. Останні досягнення  біологічної науки (клонування, розшифрування геному людини , керування спадковістю) дозволяє вченим стверджувати, що людство вступає в новий етап свого розвитку – епоху біології. Недарма ХХІ ст. оголошено століттям біології. Тому, біологічні знання, які учні одержують у школі, повинні готувати їх до життя на цьому новому етапі розвитку людського суспільства.
Ще Ян Амос Коменський в свій час вперше ввів і обгрунтував значення принципу зв’язку теорії з практикою. А в середині минулого століття цей принцип був введений у теорію біологічної освіти, і названий принципом практичної спрямованості біології.
Біологія, як наука, має і теоретичну і практичну складові, причому практична спрямованість біологічної освіти супроводжує людину все її свідоме життя. Можна навести  багато прикладів значущості практичних вмінь біологічної освіти, бо люди використовують знання з біології повсякденно, навіть не замислюючись над тим, де і коли вони їх здобули.
Те,що біологічні знання не лежать мертвим вантажем, а використовуються людством, яке при цьому розвивається і функціонує, робить, нас біологів,  вагомими у суспільстві, а нашу роль у подальшому житті учнів – неоціненною.
Отже, на вчителів біології лягає відповідальність за те, як навчальну програму адаптувати до загальноосвітньої школи, як поліпшити матеріально-технічну базу кабінету біології для виконання лабораторних, практичних і семінарських занять. Так вчитель біології має стати посередником між учнем, його власним досвідом, який мотивує навчання, підручником та програмою.
Принцип практичної спрямованості зумовлює обов’язкове включення у зміст біологічної освіти такого матеріалу, який був би корисним учням все подальше життя.
Під змістом освіти ми розуміємо цілеспрямований вибір з науки у споріднений шкільний предмет найбільш цінного в освітньому і практичному значенні найновітнішого наукового матеріалу. У навчальному процесі для більш повного та успішного здійснення принципу практичної спрямованості викладання біології у школі історично склалося два підходи.
Перший полягає у здійснені даного положення «зверху», тобто включення відповідного матеріалу у шкільну програму, а услід за нею і в підручники. Робиться це вченими-теоретиками.
Другий підхід – це здійснення даного принципу «знизу», тобто вчителями-практиками, які услід за програмою додатково повідомляють учням відповідні відомості, а учні отримують знання і вміння необхідні людині у повсякденній побутовій діяльності після закінчення школи.
Як вчитель-практик, розповім як я, в цьому аспекті, здійснюю практичну спрямованість викладання біології в секції «Агрономія» в МАН і в загальноосвітній школі.
Навчальний процес в МАН має свої особливості, які суттєво відрізняють його від навчального процесу в ЗОШ. Програми і плани занять у наукових секціях, на відміну від навчальних програм, затверджених МО для ЗОШ, охоплюють такі галузі знань і практичної діяльності, які виходять далеко за  межі уроку. При цьому враховується потенціал кожної обдарованої дитини.
Для того, щоб учень виявив бажання займатися в секціях МАН, працювати над науковим дослідженням, науковому керівнику необхідно пробудити це бажання, сформувати дослідницьку мотивацію і показати практичне значення кінцевого результату.
У ЗОШ основними формами організації навчального процесу є урок, лабораторні і практичні заняття, екскурсії і робота на шкільних НДД. В МАН у секції агрономії основними формами організації навчального процесу є семінарське і практичне заняття. На семінарському занятті відбувається аналіз учнями певної теми з літературних джерел, обговорення різних точок зору, що існують в науці по даному питанню, знаходження позитивних і негативних шляхів розв’язку протиріч, що мають місце у різних літературних джерелах. Наприклад, на одному із семінарських занять, може обговорюватись питання: «Чи впливають різні кольору спектра світла на процес фотосинтезу, а, отже, і на ріст, розвиток і врожай рослини».
Практична робота, як форма організації навчального процесу в МАН у секції агрономії спрямована на те, щоб польовим дослідом експериментально підтвердити, чи заперечити висновок, до якого прийшли учні на семінарському занятті. Більше того, в результаті практичної роботи, учнями встановлюється, як саме «позитивно чи негативно» впливає кожен колір спектра світла на ріст, розвиток і врожайність рослин. Так, було встановлено, що голубий колір на 11 днів скорочує вегетаційний період  росту і розвитку рослин у порівнянні з білим кольором на контрольних ділянках і знижує врожайність на 11%. Червоний колір дозволяє на 40% більше подолати хвороби, типові для рослин, які вирощують в теплицях(тому рослини, які в них  вирощують  можна періодично освітлювати червоним світлом). Оранжевий колір сприяє збільшенню надземної вегетативної частини рослин на 8-10 см у порівнянні з білим кольором та збільшити вегетаційний період росту і розвитку рослин на 8 днів. Жовтий колір збільшує врожайність рослин на 10%, але затримує дозрівання  рослин.
Як було зазначено вище, навчальний  процес в ЗОШ, істотно відрізняється від навчального процесу в секціях МАН, а тому і принцип практичної спрямованості у викладанні біології здійснюється по іншому.  Розповім, як я здійснюю вирішення цього питання на уроках на прикладі теми «Нижчі гриби».
У нині діючій шкільній програмі по біології досить часто конкретно вказується, що саме повинні вивчати учні при розгляді того чи іншого об’єкту. Наприклад: «Основні компоненти клітини рослин: оболонка, цитоплазма, ядро, пластиди, вакуолі,» або «Вегетативні органи рослини: корінь, пагін, брунька, стебло, листок.» і таких прикладів можна було б навести багато.
А ось у третьому розділі програми у темі «Гриби» про нижчі гриби такої конкретизації немає. Аналіз цієї теми програми показує, що у ній є на відміну від інших тем, лише три біологічні терміни: паразитичні, цвілеві, гриби. Тому вчителю важко зорієнтуватися у плані практичної спрямованості цього розділу, що вимагає шкільна навчальна програма: «учень … застосовує знання і для пояснення прийомів зберігання продуктів харчування; у профілактиці захворювання рослин, тварин і людини, що викликані грибами».
Але в цьому негативному, на наш погляд, факті є і позитивна сторона. Вчитель, враховуючи місцеві умови, має можливість сам обрати для вивчення види грибів, хвороби, які вони викликають, симптоми вияву цих хвороб, прийоми їх профілактики і способи їх лікування. Для досягнення вище вказаних вимог шкільної програми я застосовую наступні об’єкти.
На лабораторному занятті «Будова  нижчих грибів» я використовую мукор голівчастий, як роздатковий  матеріал. При вивченні цього гриба в учнів формуються такі біологічні поняття, як одноклітинний багатоядерний міцелій, спорангієносці, спорангії, розвиваються такі поняття як спора, зооспора, нестатеве, вегетативне розмноження, спорофіт, паразит.
Учням повідомляється, що цей гриб швидко розмножується на поверхні продуктів харчування із спор, що попадають на ці продукти із повітря.
Симптоми прояву зараження продуктів: поява на їх поверхні білого пухнастого нальоту (міцелію) – багатоядерних клітин з бічними відростками – гіфами. Учням вказується, що запліснявілими продуктами де міцелій навіть не помітний неозброєним оком, можна отруїтися. Симптоми отруєння: астматичне дихання, хрипи, задишка, першіння в горлі, сухий кашель, сльозовиділення без підвищення температури.
Перша допомога при отруєнні: випити якомога більше води з перманганатом калію рожевого кольору, викликати блювоту і якомога швидше звернутись до лікаря. Засоби боротьби з грибом: сухе приміщення, низька температура(<50С),герметична упаковка продуктів.
1.     Ольпідіум капустяний паразитує на розсаді капусти лише в області кореневої шийки. Симптоми хвороби рослини: в області кореневої шийки з’являється кільце чорного кольору(народна назва цієї хвороби «чорна ніжка»).Стебло в області ураження стає тонким, рослина нахиляється до землі і гине. Профілактика в приватному секторі:після висадки розсади капусти, навколо стебла робиться ямка глибиною  1,5-2 см., куди насипають деревний попіл у кількості щоб він покривав кореневу шийку. Потім зволожується від грунту, внаслідок чого утворюється лужне середовище, яке знищує зооспори гриба, якою вони вже попали на кореневу шийку, а також і ті, що можуть потрапити пізніше. При промисловому виробництві капусти проводиться профілактична хімічна обробка грунту лужними хімі- катами перед висадкою розсади.
2.     Синхітріум  картопляний паразитує на бульбах картоплі; є збудником хвороби, яку ще називають раком картоплі; Зовні рак картоплі проявляється у вигляді великих м’ясистих наростів, поверхня картоплі у цьому місці зморшкувата. Хворі бульби швидко гниють, не придатні в їжу і не корм худобі.
Засоби профілактики у приватному секторі:
-         висадка лише здорових бульб.
-         протравлення перед висадкою бульб картоплі з ще нерухомими бруньками 10% розчином мідного купоросу протягом 1,5-2 год., при цьому знищуються спори гриба,якщо вони є на бульбі.
-         у заглибину з посадженою бульбою вноситься 1 ст.л. деревного попелу, після чого заглибина засипається.Якщо до бульби підпливе зеоспора гриба, то вона буде знищена лужним розчином. Засобів боротьби із хворобою немає, є лише її профілактика.
3.     Фітофтора картопляна паразитує на листках і бульбах картоплі і викликає захворювання, яке називається фітофторозом  картоплі. А фітофтора томатна паразитує на листках і плодах томатів і викликає хворобу –- томатну цвіль.
Симптоми прояву фітофтори: на листках картоплі і томатів у другій половині літа з’являються жовті плями, згодом листок чорніє і гине. Вражені фітофторозом бульби картоплі на розрізі мають буре забарвлення, а плоди томатів чорніють.
Засоби профілактики: двічі обробляти бордоською рідиною. Перший раз при появі четвертого листка, а другий - при появі бутонів.
Як роздатковий матеріал учні отримують таблицю, де вони роблять відповідні записи, які ми використовуємо при проведенні дослідів на шкільних НДД, а здобуті знання учні можуть застосовувати на присадибних ділянках, допомагаючи батькам, і при зберіганні продуктів харчування.
На мою думку, саме такий підхід до біологічної освіти сприятиме гуманізації навчання, підвищеного рівня підготовки учнів до незалежного оцінювання і підвищить адаптацію учнів до майбутнього життя.


Немає коментарів: