Аналіз розділу Лабораторні роботи

Аналіз розділу
“Лабораторні і практичні роботи” підручника Т.І. Базанова, Ю.В.Павіченко та інш.Біологія, підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів, “Світ дитинства” , Харків,2009 р.

1.1  Відповідність навчальній програмі.
Розділ, що розглядається і нині діюча шкільна програма з біології повністю відповідають один одному, тому що вони мають :
а) однакову кількість занять – 19
б) однакову назву
в) зміст усіх робіт у підручнику відповідає змісту вимогам програми.
1.2  Врахування вікових особливостей, попередньої підготовки учнів.
      На наш погляд це питання в розділі, що розглядається представлене абсолютно вірно, доволі повно і досконало.
1.3 Загальна характеристика науковості викладу навчального матеріалу.
      У нас, в цьому аспекті, є чотири зауваження, два з них, стосуються педагогічних наук і два
не педагогічних.
      а)  На занятті Втома при статичному та динамічному навантаженні. Вплив ритму та навантаження на розвиток втоми для обладнання заняття разом  з іншими пропонується:
гантелі різної  маси (ст. 283). Але учням 9 класу з фізики відомо, що вага і маса поняття різні.
       Вага – це сила, що виникає в наслідок гравітації і залежить від висити об’єкта над земною поверхнею ( у космічному  просторі провляється невагомість), від географічної широти ( на екваторі вага об’єкту менше, ніж на полюсах), від гравітаційних аномалій ( біля залізорудних родовищ металеві предмети важать більше), тобто вага – величина не постійна.

      Маса – це інерційна характеристика тіла, тобто сила, що необхідна для того, щоб  тіло даної ваги привести в рух. На відміну від ваги, маса тіла величина постійна.
       На наш погляд в обладнанні треба написати гантелі різної ваги”.
        б)  В розділі мовознавства – ідіоматиці загальноприйнятим є вираз : дивитися у бінокль, у підзорну трубу, у телескоп, у оптичний приціл і тд. Чому ж в деяких лабораторних  роботах учням пропонується розглядати об’єкт ні у мікроскоп, а під мікроскопом? Наприклад, на занятті Будова шкіри, нігтя, волосини учням пропонується : розгляньте під мікроскопом постійним препарат шкіри. ( ст..284)
       в) В дидактиці, загальних і часних методиках викладання біології серед  інших форм організації  навчального процесу називається лабораторними та практичними заняттями. А в підручнику вони називаються лабораторними і практичними роботами, що на наш погляд, є неправильно. Адже поняття заняття значно ширше, ніж поняття робота, тому що на кожному лабораторному чи практичному занятті виконується декілька різних робіт.
          Наприклад, на занятті Визначення акомодації ока, реакції зіниць на світло” послідовно пропонується  ряд завдань для виконання   різноманітних видів робіт:
-          розташуйте  аркуш  паперу з цифрами на відстані  10 – 15 см від  очей;
-          через отвір у папері роздивіться будь – який об’єкт на відстані 2 – 3 см . І так далі до девятого завдання включно.
  г) В дидактиці, загальних та спеціальних методиках викладання біології форма форма
організації навчального процесу називається лабораторним заняттям лише у тому випадку, якщо учні при роботі з роздатковим матеріалом користуються лабораторними прикладами ( мікроскопом, скальпелем, лупою і тд.). Якщо  учні при роботі з роздатковим матеріалом не користуються лабораторними прикладами, інструментами і обладнанням, а лише розглядають його, то така форма організації навчального процесу називається практичним заняттям.
    В підручнику ці форми організації навчального процесу чітко не розмежовується і не
рідко ототожнюється наприклад, заняття ” Будова головного мозку людини” в підручнику  названо лабораторним (ст. 285), а в дійснисті це заняття є практичним , тому що на ньому учні не користуються  лабораторними приладами, інструментами і обладнанням, а лише  розглядають моделі і муляжі головного мозку.
1.4 Спрямованість навчального матеріалу на формування.
      а)  науково – теоретичне  мислення.
Цей напрямок у підтримку  виражено доволі повно і фундаментально, оскільки в кожне заняття вміщає одне з таких завдань як порівняти побачене  в мікроскоп з малюнком підручника (“Мікроскопічна будова  кісткової, хрящової та м’язової  тканини”,завд.№3), порівняння  двох обєктів (“ Мікроскопічна будова крові людини”,завд.№6),звернути увагу на характерні особливості будови вивчаємого об”єкта  (“ Будова головного мозку людини”, завд.№7) та ін.
  б) мотивація навчання.
Спрямованість  навчального матеріалу на мотивацію навчання представлена також досить фундаментально. Якщо враховувати, що слово “мотив “ перекладається з французької мови як “основна причина, що спонукає  до будь якого певного виду діяльності”, то причиною, що спонукає  учнів сейозно   відноситися до лабораторних та практичних занять є  життєва необхідність спрямованість цих занять, про що свідчить навіть назва цих занять: “ Втома  при статичному та динамічному навантаженні. Вплив  ритму та навантаження на розвиток втоми”,
“Будова суглобів, перща допомога при ушкодженні опорно - рухової  системи. Вимірювання частоти серцевих скорочень та артеріального тиску”.
         в) світоглядних позицій.
Відомо, що світогляд – це сукупність поглядів особистості на природу і  суспільство в цілому.
Ця сукупність поглядів  учнів не нав’язується, а формується внаслідок самостійно зроблених висновків із самостійно поставлених дослідів і проведених спостережень.
На всіх лабораторних і практичних заняттях не торкаються релігійні переконання учнів. Внаслідок в психіці учнів не проявляється афект неадекватності, тобто захисний процес психіки, що заклечається в тому, щоб особистості не нав’язувалась не бажана їй інформація.
1.5 Використання інноваційних педагогічних технологій, тобто успішного впровадження в навчальний процес педагогічних нововведень, реалізація яких зумовлює підвищення ефективності процесу навчання, в розділі, що аналізується зовсім не представлено, тому що в ньому описуються досліди і спостереження давно відомі у методиці викладання біології, а також відомі способи оформлення занять.
На окремих заняттях використовується не інноваційна, а застаріла педагогічна технологія.
Наприклад, на занятті “ дослідження різних видів пам’яті”  у першому завданні учням пропонується: “ прослухайте десять слів, які зачитує вчитель та запишіть по пам’яті в довільному порядку усі слова, що ви запам’ятали”.
Але ж вчитель може зачитати учням десять слів:
         а)  ті, що дуже добре відомі учням і ті, що складаються з багатьох літер;
         б)  ті, що не часто вживаються учнями  є для них малознайомими і  складаються з багатьох літер;
          в) дуже часто вживаються учнями та складаються з не багатьох  літер;
          г)  ті, що не дуже часто вживаються  учнями, тобто їм малознайомі і складається з не багатьох літер.
При проведенні досліду в кожному з цих випадків будуть отримані різні результати. Для отримання більш достовірних і коректних результатів  дослідження можна використовувати  таку інноваційну  педагогічну технологію:
          а) для запам’ятовування учням пропонується десять лише добре знайомих слів;
          б) ці слова повинні відноситись до різних частин мови в такому співвідношенні: по одному від іменника, дієслова, дієприкметника, чисельника і по два до прикметника,  прислівника та займенника;
          в) слова, які відносяться  до однієї частини мови не повинні бути рядом;
          г) слова повинні складатись з різної кількості літер;
          д) перше слово складається з  12 літер:

1. Кваліфікація                                 12                         іменник
2. Супроводжує                                11                        дієслово
3. Фіолетовий                                   10                         прикметник
4. Замріяний                                      9                           дієприкметник
5. Поновому                                      8                           прислівник          
6. Ніякий                                            7                           займенник       
7. Жовтий                                          6                           прикметник           
8. Ніхто                                              5                            займенник    
9. Куди                                               4                           прислівник       
10. Два                                                3                           чисельник

1.6 Послідовність, логічність викладу матеріалу.
Послідовність розміщення назв тем лабораторних і практичних занять в підручнику повністю відповідає послідовності розміщення їх у шкільній програмі. Отже, і послідовність  викладення матеріалу у підручнику відповідає послідовності його викладання в програмі.
А ось послідовність розміщення завдань  деяких занять не завжди правильна. Наприклад, на занятті “ Реакція серцево – судинної системи на дозування навантаження ”  учням  спочатку пропонується виміряти в себе кількість ударів пульсу за хвилину і величину артеріального тиску до фізичного навантаження і після чотирьох однакових фізичних навантажень з різним часом відпочинку між ними, тобто провести десять вимірювань (завд.1.5). І лише після цього учням пропонується накреслити в зошиті таблицю і занести до неї результати десяти вимірювань (завд.№6). Але за цей час, затрачений на десять вимірювань і креслення таблиці, неможливо запам’ятати результати цих вимірювань. Кращою послідовністю розміщення завдань в цьому занятті може бути наступне. Першим завданням повинно бути таке: Накресліть в зошиті таблицю, наведену в підручнику і послідовно заповнюйте її після виконання вище наведеного завдання”. А далі повинні слідувати всі завдання інструктивної карточки, крім завдання №6. Результати вимірювання занесіть у таблицю.
1.7  Оптимальність розподілу матеріалу відповідно до норм навчального часу в різних заняття виражена по різному. Наприклад, на занятті ” Визначення акомодації ока, реакції зіниць на світло” пропонується дев’яте завдання, кожне з яких передбачає однієї не тривалої  дії. Якщо припустити, що на виконання кожної дії буде затрачено приблизно 1 хвилина, то на виконання усіх завдань необхідно приблизно 10 хвилин.
А на лабораторному занятті  ” Мікроскопічна будова кісткової, хрящової і м’язової тканин
вимагається   виконати 23 дії. Якщо дія буде триваліша в часі, то вистачить і 45 хвилин. Тому кількість виконуємих робіт на цьому занятті необхідно скоротити, а саме:
-          розглядати мікропрепарат  не двічі ( при малому та великому збільшенні мікроскопа), а один раз при великому збільшенні;
-          не порівнювати побачене в мікроскоп з малюнком підручника;
-          не розглядати риси подібності і відмінності в будові тканин,що вивчаються;
-          три останніх завдання можна обєднати.
Тоді замість 23 видів робіт учні будуть виконувати 13. В цьому разі проведення всього  заняття займе приблизно 20 хвилин, а решта часу буде затрачена на проведення інших структурних одиниць уроку: організаційний момент, перевірка домашнього завдання, узагальнення вивченого матеріалу, актуалізація знань, вивчення нового матеріалу, закріплення знань.
1.8 Відповідність підручника принципу наступності, логічної послідовності, органічність поєднання з  попередніми навчальними виданнями цього курсу.
Розділ, що розглядається доволі повно, достатньо точно і конкретно відповідає вище зазначеним критеріям за винятком одного – логічної послідовності.
Ми хочемо висловити ряд зауважень:
         а) у підручнику в жодному із 19 лабораторних та практичних занять немає мети заняття. А в дидактиці, загальних та спеціальних методиках викладання вимагається, щоб  перед учнями на кожному лабораторному і практичному занятті ставилася мета, яка повинна бути записана в інструктивній картці. Адже мета – це передбачає мий кінцевий результат, на досягнення якого спрямована діяльність. Не знаючи поставленої мети, учні не розуміють для чого вони виконують на занятті ту чи іншу роботу;
        б) є ряд невідповідностей між  об’єктами, що включені в розділ ” обладнання та матеріали ” і об’єктами, що використовуються на данному  занятті. Наприклад, на лабораторному занятті ” Дія ферментів слини на крохмаль”  в обладнання заняття включено три пробірки, а для проведення всіх робіт їх необхідно чотири: три для крохмального клейстеру і четверта для слини.
На лабораторному занятті ” Мікроскопічна будова кісткової, м’язової та хрящової тканин” в обладнанні заняття включені навчальні таблиці, а на занятті їх використання не передбачено;
        в)  не завжди дотримується єдність вимог до виконуємих учнями робіт. Наприклад, на занятті “ Будова шкіри, нігтя, волосини” учням пропонується розглянути в лупу ніготь, а в мікроскоп постійний мікропрепарат шкіри і порівняти побачене з відповідним малюнком підручника ( завд.№5,№6). А виготовлений учнями тимчасовий мікропрепарат волосини з малюнком підручника порівняти не пропонується (завд.№8,№9).
1.9 Якість і доцільність ілюстративного матеріалу.
Ілюстративний матеріал в розділі, що розглядається представлений у вигляді шести таблиць і однакових малюнків після кожного з 19 лабораторних і практичних занять. Доцільність таблиць не викликає сумніву, тому що таку таблицю учні повинні накреслити в зошиті і заповнити її  в процесі виконання завдань. А ось доцільність малюнка викликає сумнів: навіщо один і той же малюнок розміщувати після назв різних тем як лабораторних, так і практичних занять. Якщо ж і розміщувати після назви тем малюнок, то він повинен відповідати темі цього заняттяі на нього можна було б зробити  ссилку  в завданнях цього заняття.
Якість ілюстративного матеріалу в данному розділі дуже низька. Так, таблиці, які учні повинні накреслити в зошиті, представлені у вигляді паралельних смуг синього та жовтого кольорів, внаслідок цього вертикальні та горизонтальні лінії таблиць погано видно. Таблиці виглядали б  набагато краще, якби вони були не кольорові, а на білому фоні чітко були б показані чорним кольором горизонтальні та вертикальні лінії.
Якість малюнків, після назви теми кожного заняття також низька. Не кожен учень відповість, що на ньому зображено крім мікроскопа. Зображена на малюнку інфузорія туфелька вивчалась в розділі біології ” Тварини”, конічна колба як обладнання лабораторного заняття в курсі хімії. Тому ці малюнки в розділі, що розглядається, можна було б і не розміщувати тому, що вони не несуть в собі ніякої інформації.
1.10 Використання засобів виразності і образності мови для посилення емоційного впливу навчального тексту в данному розділі підручника не вимагається, а тому повністю відсутні.
2.Методичний апарат.
2.1 Відповідність системи, завдань, вправ вимогам державних стандартів загальної середньої освіти. Більшість завдань в усіх лабораторних та практичних заняттях підручника повністю відповідає вимогам державних стандартів. Але окремі завдання в деяких заняттях їм не відповідають. Покажемо на конкретних прикладах, як державні стандарти порушуються в завданнях  деяких  занять.
       а) кожне завдання повинно мати лише один вид роботи. Тому в занятті Будова головного мозку завд.№3( ” Знайдіть на моделях і муляжах відділи головного мозку, праву та ліву півкулі, центральну та бічну борозни, звивини”) можна сформулювати так: ” знайдіть на муляжах головного мозку: :
       - стовбур головного мозку та його складові частини: довгастий мозок, міст і середній мозок;
       - мозок;
       - передній мозок та його складові частини: проміжний мозок і кінцевий мозок (великі півкулі головного мозку);
       - знайдіть на кінцевому мозку праву та ліву півкулі головного мозку, центральну та бічні борозни, звивини кори півкуль.”
       б) завдання повинно бути чітким та зрозумілим учням. Але в деяких заняттях завдання цій вимозі не відповідає. Наприклад, в занятті ” Мікроскопічна будова кісткової, хрящової та мязової  тканин” п’яте завдання сформульоване так: ” Зверніть увагу на особливості будови різних типів тканин”. На нашу думку завдання треба продовжити: ” а саме на величину, форму і колір клітини, на товщину клітинної оболонки, кількість міжклітинної речовини, які  викликають утворення при з’єднанні клітин між собою”.
       в) завдання не повинно нести елементи підказки. А в занятті мікроскопічна будова крові людини в шостому завданні пропонується: ” При великому збільшенні мікроскопа розглянути та порівняти будову еретроцитів та лейкоцитів”. А в сьомому  завданні пропонується: ” Звернути увагу на наявність в лейкоцитах ядра та відсутність в цієї органели в еретроцитів”.
На нашу думку шосте завдання краще було б сформулювати так : ” У чому полягають риси подібності та від’ємності у внутрішній будові лейкоцитів та еретроцитів”. А сьоме завдання зовсім виключити.
2.2 Наявність завдання різного ступеня складності.
В кожному лабораторному та практичному занятті включені завдання різного ступеня складності. Але складність завдання не пов’язана  з деференційованим підходом до до процессу навчання або принципом індивідуального підходу до учнів. Різний ступінь складності завдань у кожному занятті обумовлене об’ємом і змістом роботи, яку повинні виконати учні по данному завданню.
2.3 В лабораторних та практичних заняттях міститься велика кількість різноманітних і оригінальних завдань, тому на наш погляд це питання в розділі, що розглядається представляється досить повно.
2.4 Спрямованість на:
       - розвиток логічного мислення;
       - творчих здібностей;
       - пізнавальної активності.
Більшість завдань в інструктивних картках сприяють розвитку в учнів його логічного мислення, тому що суть цих завдань полягає в наступному: зробити висновки за результатами досліду, виявити причину явища, встановити залежність будови об’єкта від функції, яку він виконує, пояснити побачене явище і т.д.
Такі завдання, сприяють лише на розуміння та запамятовування  вивчення матеріалу виконати неможливо. Для їх виконання крім вказаного вище необхідне ще і логічне мислення, під яким розуміється порівняння і співставлення наявних  в пам’яті фактів для отримання нових знань, що направлені на розв’язання теоретичних питань. Отже, це питання в розділі, що розглядається виражено досить повно і конкретно.
2.5 Ілюстративний матеріал в розділі, що аналізується, за винятком малюнка картки на виявлення сліпої плями на сітківці ока (ст.285) ніякої методичної цінності в собі не несе.
3 Поліграфічне виконання ми не аналізуємо тому, що вважаємо себе не достатньо підготовленими в цьому питанні.
4 Зауваження і пропозиції нами були викладені вище в результаті аналізу розділу, що розглядається по кожному з питань, вказаних в ” Переліку питань ”.
5 Висновки.

Незважаючи на відмічені недоліки, розділ ” Лабораторні і практичні роботи написаний на високому науковому і достатньому методичному рівнях і по цих двох критеріях він значно вище від аналогічних розділів підручників по біології для попередніх класів.  

Немає коментарів: