Навчальна програма „Основи рослинництва" секції „Агрономія" Малої Академії наук
Наукова секція агрономії Малої академії наук на відмінну гуртків художньої самодіяльності, спортивних, туристичних, образотворчого мистецтва, музичного та інших є науковим гуртком. Він об'єднує учнів за спільністю інтересів, зацікавлених науковими питання і практичними проблемами сільського господарства, які бажають вивчати основи сільського господарства і проводити досліди і експерименти із сільськогосподарськими рослинами у позаурочний час, як в лабораторних так і в польових умовах.
Наукова секція агрономії Малої академії наук на відмінну гуртків художньої самодіяльності, спортивних, туристичних, образотворчого мистецтва, музичного та інших є науковим гуртком. Він об'єднує учнів за спільністю інтересів, зацікавлених науковими питання і практичними проблемами сільського господарства, які бажають вивчати основи сільського господарства і проводити досліди і експерименти із сільськогосподарськими рослинами у позаурочний час, як в лабораторних так і в польових умовах.
На відміну від «Програми Трудове навчання
5-12 класів» (К.Ірпінь.2005), яка передбачає навчальну роботу усіх учнів 5-8
класів на навчально-дослідних ділянках школи, програма, що пропонується,
призначена лише для учнів МАН. Вона передбачає не підтвердження на практиці
навчального матеріалу підручника, а отримання нових знань, ще не достатньо
розроблених науковою, коли учень є не накопичувачем вже відомих у науці знань,
а першовідкривачем, дослідником і здобувачем нових наукових знань.
Науково-дослідницька робота учнів повинна послідовно
включати у себе наступні етапи:
1.
Ознайомлення у науковій, науково-популярній літературі і у
вузівських підручниках з будь яким дуже вузьким
питанням. (Наприклад: «Фотосинтез», «Виткі стебла», «Цвітіння»).
2.
Виявлені
у даному питанні аспекту, що недостатньо повно
розроблений наукою (наприклад: вплив напряму росту
спіралі стебла на врожайність).
3.
На
основі аналізу літератури за допомогою вчителя обрання
теми дослідження.
4.
Визначення
об'єкту і предмету дослідження.
5.
Постановка експерименту.
Тому метою наукової секції агрономії є:
-
задоволення інтересів учнів у
сільськогосподарській науці;
-
озброєння учнів відповідними знаннями,
вміннями і навичками, використовуючи які вони, під керівництвом вчителя, можуть
задовольнити свої інтереси;
оволодіння учнями навичок написання науково -
дослідної роботи. Секція агрономії об’єднує сталий склад дітей, лише тих, хто
має високий рівень знань з біології і хто зацікавлений відповідними питаннями,
Хоча у дану секцію Малої академії наук учні
записуються добровільно, вони приймають на себе певні зобов'язання:
-
регулярне відвідування занять;
-
постійне вдосконалення знань;
-
систематичне проведення усіх видів робіт, що
вимагає вчитель;
-
оволодіння навичками науково-дослідної роботи.
-
виконання робочої дисципліни.
Робота учнів у секції агрономії Малої академії має
освітнє і виховне значення.
Освітнє значення полягає у тому, що учні розширюють свої біологічні
знання, отримують нові знання, не лише у кількісному відношенні, але і у
якісному, тобто більш глибоко їх розуміють, що не дозволяє проявитися
формалізму при вивченні природи і зумовлює розвиток біологічних здібностей
учнів.
У процесі роботи у секції агрономії Малої академії
наук, учні на власному досвіді переконуються у зв'язку біологічної науки з
практичною діяльністю людини, а при постановці дослідів на лабораторних
заняттях та польових експериментах наочно переконуються у закономірності
біологічних процесів, що відбуваються у рослинному організмі.
Крім цього розвивається інтерес учнів до біологічної
науки, вдосконалюються їх вміння такі, як самостійно працювати на лабораторному
занятті із лабораторним обладнанням та інструментами, препарувати натуральні
об'єкти.
Разом з цим виробляються нові вміння, як розумові,
так і практичні: робота з науковою і науково-популярною літературою,
експериментування, робити правильні умовиводи на основі певних посилань,
заключати висновки з результатів дослідів, експериментів, пояснювати їх,
набувають вмінь написання науково-дослідної роботи. Окремі вміння учнів
переходять у навички: робота із сільськогосподарським ручним інвентарем,
користування певними лабораторними інструментами, препарування певних
натуральних об'єктів та інше.
Виховне значення полягає у тому, що внаслідок набуття навичок роботи
з ручним сільськогосподарським інвентарем і вміння догляду за рослинами, в них
виховується повага до фізичної праці. В учнів виробляється культура праці, що
проявляється у підготовці ручного сільськогосподарського інвентарю до роботи,
догляду за ним, дотримування правил техніки безпеки при роботі з будь-яким
сільськогосподарським інструментом.
Робота учнів не лише у класі, лабораторії, але і на
свіжому повітрі, посильне фізичне навантаження на організм учнів сприяє їх
фізичному розвитку.
Самонацілювання учнів на те, що польовий експеримент
обов'язково треба провести до кінця сприяє формуванню міцної волі і характеру
учнів. І при всьому цьому учні вчаться працювати у колективі.
Прийом у секцію агрономії Малої академії наук
проводиться у вересні. Записуються у секцію учні 9-11 класів, тому що усі роботи
у секції спираються на знання учнів, що отримали вони при вивченні курсу
ботаніки. Під час запису у секцію учні пишуть письмову заяву.
У секцію записується не більше десяти учнів,
щоб було можливим рівномірно розподілити між ними фізичне навантаження при
проведенні польового експерименту.
Заняття у гуртку проводяться у позаурочний
час, два рази на тиждень. Заняття носять сезонний характер: взимку переважають
теоретичні заняття у приміщенні, а влітку на навчально-дослідних ділянках.
Форми організації цих занять: лекція, лабораторне заняття,
практичне заняття, самостійна робота, екскурсія, робота по навчально- дослідних
ділянках.
Методи проведення занять: розповідь, бесіда, лекція, диспут.
Тему польового експерименту учнів обирають
на одному з перших занять секції, щоб надалі протягом навчального року звернути
особливу увагу з отриманих знань і вмінь на ті факти, що відповідають темі
польового експерименту.
До польового експерименту у школі ставляться
наступні вимоги:
1.
Тема
експерименту повинна бути досить оригінальна, інтригуюча, що викликає не лише
зацікавленість учнів, але й захопленість. Наприклад «Вплив напряму росту стебла
квасолі на її врожайність», або «Вплив виду спектру світла на ріст та розвиток
рослини».
2.
Не можна
брати за мету досить віддаленні у часі завдання: наприклад «Вплив
рентгенівського опромінення саджанців яблуні на врожайність». Тривалість
експерименту не повинна бути тривалішою за п’ять місяців.
3.
Учнів
не можна тривалий час завантажувати одноманітною фізичною працею.
4.
Учнів
не можна перевантажувати фізичною працею.
ІЗОгод програми по формам організації
навчального процесу
63
|
год;
|
12
|
год;
|
25
|
год;
|
14
|
год;
|
8
|
год;
|
8
|
год.
|
представленні наступним чином:
-
лекції -
-
лабораторні заняття -
-
робота на навчально-дослідних ділянках
-
екскурсії -
-
консультації -
Програма складена за зразком і подібністю нині
діючої Програми по біології 7-11 класи.
№
п/п
|
К-ть
год
|
Зміст теми
|
Навчальні досягнення учнів
|
1
|
8
|
Вступ.
Сільське господарство - один з видів виробництва.
Галузі сільського господарства і рослинництва, значення рослинництва у житті
людини.
Практичне
заняття і
|
Учні повинні знати:
Галузі сільського господарства (рослинництво
та тваринництво); галузі рослинництва (рільництво, овочівництво, садівництво,
бахчівництво); взаємозв’язок рослинництва і тваринництва; значення
рослинництва у житті людини.
Учні повинні вміти:
Наводити приклади видів рослин, що належать
до різних галузей рослинництва і приклади використання тих чи інших видів
рослин в різних галузях легкої промисловості; класифікувати
сільськогосподарські рослини за принципом їх використання у харчовій,
текстильній, хімічній, фармацевтичній та інших видах промисловості.
Класифікація сільськогосподарських рослин і
застосування у легкій промисловості.
|
2
|
6
|
Фактори, що необхідні для життя рослин, їх
роль та значення для росту і розвитку рослин. Пристосування рослин до змін
умов навколишнього середовища.
|
Учні повинні знати:
П’ять факторів, що необхідні для життя
рослин (волога, температура, повітря, світло, поживні речовини); неможливість
їх взаємозаміни; неоднакове відношення до цих факторів різних видів рослин;
роль грунтових бактерій і грибів у кореневому живлені рослин; фактори, що
зумовлюють інтенсивність фотосинтезу; водний режим рослин; транспірацію і
транспіраційний коефіцієнт; пристосування рослин до нестачі вологи.
Учні повинні вміти:
Наводити приклади
пристосування рослин до
|
ч
Лабораторне
заняття
|
нестачі атмосферної і грунтової вологи;
порівнювати роль ґрунтових аеробних і анаеробних бактерій, а також ґрунтових
грибів у кореневому живлення рослин; порівнювати кореневе і повітряне
живлення рослин; робити висновки про місце, роль і значення кожного фактора,
що необхідний для життя рослин. Вплив вологи, температури, світла, повітря і
кількості поживних речовим на життєдіяльність рослин.
|
||
3
|
8
|
Ріст і розвиток рослин. Фотоперіодизм, його
практичне використання в господарській діяльності людини.
Лабораторне
заняття
|
Учні повинні знати:
Визначення понять: ріст, розвиток рослин,
вегетативний період, фотоперіодизм; класифікацію рослин по відношенню до
фотоперіодизму: рослини короткого і довгого дня, нейтральні рослини, називати
представники цих груп; використання явища фотоперіодизму у тепличному і
парниковому овочівництві.
Учні повинні вміти:
Наводити приклади рослин довгого і короткого
дня, види нейтральних рослин; порівнювати поняття ріст і розвиток рослин,
робити висновки про значення використання фотоперіодизму у господарській
діяльності людини.
Реакція рослин на зміни властивого ним
фотоперіодизму.
|
4
|
18
|
Розмноження рослин: статеве і нестатеве, їх
види і значення у господарській діяльності людини.
|
Учні повинні знати:
Сутність процесу статевого розмноження; види
запилення: самозапилення, перехресне і штучне, додаткове; причини, що
зумовлюють додаткове і штучне запилення; прийоми їх проведення; сутність
статевої гібридизації та
|
1
Практичне
заняття Лабораторне заняття Лабораторне заняття
Лабораторне
заняття
|
прийоми, що її зумовлюють; способи отримання
гібридів; причини внутрішньо сортового схрещування; поняття вегетативне
розмноження, його види (розмноження пагоном, пасинками, відводками, вусами,
підземними пагонами, бульбами, кореневищем, бруньками, листками); щеплення
рослин: брунькою (окулювання і пасинкування), поняття прищепа і підщепа. Учні
повинні вміти:
Наводити приклади різних видів запилення,
вегетативного розмноження, проводити штучне запилення і полі гібридизацію у
кімнатних рослин; проводити вегетативне розмноження кімнатних рослин;
проводити щеплення; розмножувати картоплю цілими бульбами, частиною бульби,
вічками, пасинками, надземними пагонами.
Штучне запилення кімнатних рослин, статева
гібридизація двох сортів бегонії.
Щеплення методом окулювання, копулювання (на
зріз, вращеп ).
Розмноження картоплі цілими бульбами,
частиною бульби, вічками і підземними пагонами.
Розмноження смородини
(живцями), хлорофітуму (вусами), ірису (кореневищем).
|
||
5
|
7
|
Поняття про грунт, типи
грунтів на Україні, склад грунту та його властивості.
|
Учні повинні знати:
Поняття: грунт, підгрунт, материнська порода
(ґрунтоутворююча порода); походження грунту; роль грунту у господарській
діяльності людини; види грунтів в Україні: чорноземи, підзолисті,
сірі-лісові, торфяно-болотяні, їх характеристику; органічні речовини ґрунтів
|
1
Лабораторне
заняття
|
(гумус, рештки рослин і тварин, ґрунтові
бактерії і гриби); неорганічні речовини (пісок, глина, уламки гірських порід,
мінеральні солі включення антропогенного характеру, повітря, вода); структуру
грунту; пористість; водоємність; водопроникність.
Учні повинні вміти:
Наводити приклади впливу різних факторів на
формування ґрунтів; знаходити риси подібності і відмінності між різними
видами грунтів, робити висновки про значення ґрунтів для людства та
необхідності їх охорони. Виявлення у складі ґрунту повітря, води, органічних
речовин, піску, глини, мінеральних солей.
|
||
6
|
7
|
Обробка ґрунтів та її задачі, види
обробки,основні види добрив, способи внесення добрив у грунт.
|
Учні повинні знати:
Основні задачі обробки ґрунтів (рихлення,
знищення бур’янів, шкідників сільського господарства, збудників хвороб
сільськогосподарських рослин); види обробки ґрунтів (передпосівна, посівна,
зяблева, парова); способи обробки грунтів (оранка із перегортанням пласту,
оранка без його перегортання, культивація, боронування, шлейфування,
каткування); види органічних добрив (гній, гноївка, пташиний послід, торф,
компост, зелені добрива); мінеральні добрива (азотні: селітра; фосфатні:
суперфосфат; калійні: калійна сіль; комплексні: нітрофоска); порошковидні,
гранулярні і кристалічні добрива; вибірковий вплив мінеральних добрив на ріст
і розвиток рослин; бактеріальні добрива (нітрогін, азотоген,
фосфоробактерин); органо-мінеральні добрива, специфіку їх застосування.
|
Практичне
заняття Лабораторне заняття
|
Учні повинні вміти:
Наводити приклади способів обробки ґрунтів в
залежності від його видів і періоду року; розпізнавати види мінеральних
добрив; дотримуватись правил техніки безпеки при роботі з ними, робити
висновки про значення обробки ґрунтів і внесення добрив, пояснювати причини
вапнування грунтів. Визначення мінеральних добрив за їх структурою, кольором,
запахом, розчинністю у воді.
Вибірковий вплив мінеральних добрив на ріст
і розвиток органів рослини.
|
||
7
|
12
|
Плоди, їх морфологічна характеристика і
класифікація. Супліддя. Функції плодів.
Насінина - орган статевого розмноження
рослин, його зовнішня і внутрішня будова, хімічний склад, життєдіяльність.
|
Учні повинні знати:
Як утворюються плоди і супліддя, їх будову,
що плоди бувають справжні і псевдоплоди, сухі і соковиті, однонасіневими і
багатонасіневими; назву простих плодів: зернівка, сім’янка, горішок, горіх,
жолудь, біб, стручок, гарбузина, листівка, коробочка, кістянка, ягода,
складна кістянка: назви псевдо плодів (сім’янкоподібні, коробочкоподібні,
ягодоподібні), назви суплідь.
Учні повинні вміти:
Розпізнавати плоди за зовнішнім виглядом,
класифікувати їх, знаходити риси подібності і відмінності.
Учні повинні знати:
Зовнішню будову насіння однодольних рослин,
на прикладі зернівки (вершина, основа, хохолок, зародок, вентральна сторона,
дерзальна сторона, рубчик, валики та їх внутрішня будова: плодова оболонка,
насінева оболонка, алейроновий шар, ендосперм,
|
з
Лабораторне заняття. Лабораторне заняття. Лабораторне
заняття. Лабораторне заняття.
|
крохмальні зерна, сім’ядоля, гіпокалій,
зародкова брунька, епібласт, жирові включення); зовнішня будова насіння
дводольних рослин на прикладі квасолі (випукла і ввігнута сторона, рубчик,
мікропіле) та його внутрішня будова (корінець, стебельце, брунечка,
ендосперм); хімічний склад насіння та їх класифікація за цим критерієм:
масляні, крохмальні, білкові; стадія спокою насіння та їх значення у житті
рослини; умови, що необхідні для проростання насіння (волога, тепло, повітря,
різні вимоги до різних умов проростання насіння у різних видів рослин).
Учні повинні вміти:
Наводити приклади одно-, дводольного насіння,
порівнювати зовнішню і внутрішню будову однодольного і дводольного насіння;
відносити насіння до певної групи в залежності їх хімічного складу;
пояснювати значення стадії спокою насіння у життя рослин.
Будова насіння однодольних рослин з
ендоспермом (пшениці).
Будова насіння дводольних рослин з
ендоспермом (дурману).
Будова насіння дводольних рослин без
ендосперму (квасоля).
Будова насіння дводольних рослин з
периспермом (гвоздика).
|
||
8
|
8
|
Підготовка насіння до посіву, чистота
насіння та їх процента схожість, очищування, сортування насіння,
післяуборочне
|
Учні повинні знати:
Нормативи процентної схожості насіння у
різних видів рослин; прийоми механізованого і ручного очищення насіння; їх
сортування (за вагою, розмірами, формою); фактори, що
|
дозрівання насіння, їх протравлення, яровизація,
загартовування і дро жування.
Практична
робота. Практична робота. Практична робота. Практична робота. Практична
робота. Практична робота.
Практична
робота.
|
необхідні для післяуборочного дозрівання
насіння (тепло, провітрювання, видалення зайвої вологи у насіння); види
технологій у післяуборочний період дозрівання: вологе і сухе протравлення
насіння, види препаратів, що необхідні для цього (розчин формаліну, або
мідного купоросу, меркуран ); термічну обробку насіння; мету яровизації
насіння (прискорення плодоносіння у рослин, перетворення дворічної рослини у
однорічну, озимих у ярові); прийоми яровизації насіння: специфіку яровизації
бульб картоплі; прийоми загартовування насіння; дрожування насіння та його значення
для життя рослин.
Учні повинні вміти:
Проводити очищення і сортування насіння,
обчислювати їх проценту схожість; здійснювати сухе і вологе протравлення
насіння; яровизувати озиму пшеницю і бульби картоплі.
Очищення насіння.
Процентне визначення чистоти насіння.
Визначення процентної схожості насіння. Сортування насіння.
Сухе і вологе протравлення насіння.
Закладка на яровизацію озимої пшениці і
бульб картоплі.
Дрожування насіння органо-мінеральною
сумішшю.
|
||
9
|
5
|
Посів і садіння сільськогосподарських
культур. Строки і способи посіву, норми посіву.
|
Учні повинні знати:
Залежність строку посіву і садіння
сільськогосподарських рослин від біологічних особливостей
сільськогосподарської культури, її сорту, умов навколишнього середовища, рельєфу
місцевості, призначення посіву: на врожай, зелений корм, зелені добрива; від
|
Практичне
заняття
|
ходу весни; способи посіву в залежності від
виду культури (перехресне для пшениці, ячменю інших зернових; вузькорядних
для гороху, льону та інше); широкорядних для проса, гречки; стрічкоподібних,
при сівбі насіння овочевих культур; шаховий для картоплі, кукурудзи;
квадратно-гніздовий для квасолі; пунктирний для редису, маку; залежність
глибини загортання насіння у грунт від розміру насіння, виду і складу грунту,
його аерації і вологості, а у дводольних рослин в залежності від виносу
сім’ядолей на поверхню; норми висіву насіння різних видів і висадки розсади
різних видів рослин.
Учні повинні вміти:
Наводити приклади сівби тим чи іншим
способом різних сільськогосподарських культур; обчислювати норми посіву
насіння з різною процентною схожістю; розраховувати норми садіння розсади
різних овочевих культур.
Розрахунок норми сівби пшениці на 1га при
процентній схожості 72,94%.
Розрахунок норми садіння розсади капусти і
помідорів на 1 га.
|
||
10
|
4
|
Догляд за
сільськогосподарськими культурами:
снігозатримання, боронування, підживлення, боротьба з бур’янами, шкідниками
сільського господарства і хворобами рослин. Проріджування сходів, обгортання.
Пасинкування. Штучне і
|
Учні повинні знати:
Що усі сільськогосподарські культури
потребують догляду (у вигляді снігозатримання, установки щитів, розкидання
хмизу, створення снігових валів та інше); весняне боронування; підживлення;
що деякі сільськогосподарські рослини потребують додаткового догляду: обробка
міжряддя вздовж і поперек; обгортання; пасинкування; додаткове запилення,
штучне запилення; чеканки; пікірування; полив.
|
додаткове запилення. Чеканка - прищипування верхівки
стебла.
Практичне
заняття
|
Учні повинні вміти:
Проводити снігозатримання на навчально-
дослідних ділянках різними способами; вести боротьбу із бур’янами вручну
методом прополювання і хімічним способом, за допомогою гербіцидів; ввести
боротьбу 3 комахами - шкідниками сільського господарства і хворобами
рослин; правильно проводити обгортання, пасинкування, додаткове і штучне
запилення; чеканку рослин; пікірування розсади і проводити правильний полив
розсади.
Проведення снігозатримання на навчально-
дослідних ділянках.
|
||
11
|
8
|
Підготовка, постановка і проведення
польового експерименту.
|
Учні повинні знати:
- що підготовка польового
експерименту включає вибір теми, ступінь її дослідження, знайомство у
науковій, науково-популярній літературі і у вузівських підручниках з будь
яким дуже вузьким питанням, виявлення у ньому аспекту недостатньо
розробленому у науці, на основі аналізу літератури визначається тема
дослідження, узагальнення, висування робочої гіпотези про результати
експерименту (тобто наукове передбачення), доведення актуальності
дослідження, показ її новизни; назва об’єкту і предмету дослідження; розробку
методики дослідження;
- поняття: польовий дослід і
польовий експеримент, контрольна і дослідна ділянка, повторність і варіант
досліду.
-
що при описуванні біологічної характеристики дають
повну біологічну класифікацію сільськогосподарської рослини; вказують життєву
форму; тривалість життя, вегетаційного періоду; вид кореневої системи
|
%
|
за походженням і формою; вид стебла за
напрямом росту і положенням у просторі, його висоту, форму, зовнішню будову
листкової пластинки, жилкування і листкорозміщення, вид квітки за способом її
кріплення до стебла, стать квітки за наявністю гініцею та андроцею; опис їх
особливостей, способу запилення; формулу і діаграму квітки: колір ї фарбуючи
речовини; наявність і її опис; біологічну і анатомічну характеристику плоду.
Учні повинні вміти:
Складати план і графік проведення
експерименту, проводити розбивку дослідних і контрольних ділянок,
експерименту на місцевості; проводити агротехнічні роботи згідно складеного плану;
ввести фенологічні спостереження за ходом польового експерименту та фіксувати
їх; перевіряти ступінь достовірності експерименту методом варіаційної
статистики.
|
||
12
|
4
|
Екскурсія
|
На дослідну станцію у с.Рокині Луцького
району.
|
4
|
Екскурсія
|
На агростанцію Волинського Національного
університету ім.Лесі Українки.
|
|
31
|
Проведення експерименту Практичне заняття.
Практичне заняття. Практичне заняття. Практичне заняття.
Практичне заняття. Практичне заняття. Практичне заняття. Практичне заняття. Практичне
заняття. Практичне заняття. Практичне заняття.
|
Робота учнів з літературою.
Складання плану і графіку проведення
експерименту.
Розбивка дослідних і контрольних ділянок.
Висів насіння.
Прополювання сходів.
Встановлення опори.
Збір врожаю.
Відокремлення плодів від стебла. Вилущування
насіння.
Закладка плодів на дозрівання.
Облік врожаю.
Виявлення ступеня достовірності
|
Узагальнення.
|
експерименту методом варіаційної статистики.
№
п/п
|
Назва теми
|
Форма
організації
заняття
|
К-ть
год.
|
і.
|
Сільське господарство - один з видів виробництва. ’
|
Лекція
|
2
|
2.
|
Галузі сільського господарства і рослинництва.
|
Лекція
|
2
|
3.
|
Значення рослинництва у житті людини.
|
Лекція
|
2
|
4.
|
Класифікація сільськогосподарських рослин за
способами їх використання у легкій промисловості.
|
Практичне
зайняття
|
2
|
5.
|
Фактори, що необхідні для життя рослин.
|
Лекція
|
2
|
6.
|
Пристосування рослин до умов навколишнього
середовища.
|
Лекція
|
2
|
7.
|
Вплив вологи, температури, світла, повітря і
поживних речовин на життєдіяльність рослин.
|
Практичне
зайняття
|
2
|
8.
|
Ріст і розвиток рослин.
|
Лекція
|
2
|
9.
|
Фотоперіодизм.
|
Лекція
|
2
|
10.
|
Використання фотоперіодизму у практичній
діяльності людини.
|
Лекція
|
2
|
11.
|
Реакція рослин на зміни властивого ним
фотоперіодизму.
|
Практичне
зайняття
|
2
|
12.
|
Статеве розмноження рослин.
|
Лекція
|
2
|
13.
|
Вегетативне розмноження рослин.
|
Лекція
|
2
|
14.
|
Чергування нестатевого і статевого розмноження.
|
Лекція
|
2
|
15.
|
Значення розмноження рослин.
|
Лекція
|
2
|
16.
|
Штучне запилення квіткових рослин.
|
Практичне
зайняття
|
2
|
17.
|
Статева гібридизація кімнатних рослин.
|
Практичне
зайняття
|
2
|
18.
|
Щеплення рослин методом окулювання і копулювання.
|
Лабораторне
зайняття
|
1
|
19.
|
Щеплення рослин в розщіп і під кору.
|
Лабораторне
зайняття
|
1
|
20.
|
Розмноження кімнатних рослин вусами і листком.
|
Лабораторне
зайняття
|
1
|
21.
|
Розмноження кімнатних рослин живцями і
кореневищем.
|
Лабораторне
зайняття
|
1
|
22.
|
Розмноження кімнатних рослин кущем і кореневим
відводками.
|
Практичне
зайняття
|
1
|
№
п/п
|
Назва теми
|
Форма
організації
заняття
|
К-ть
год.
|
23.
|
Розмноження картоплі бульбами, частиною бульби,
вічками і підземними пагонами.
|
Лабораторне
зайняття
|
1
|
24.
|
Ґрунтоутворюючий процес. Охорона і захист.
|
Лекція
|
2
|
25.
|
Види ґрунтів в Україні, їх характеристика. Ґрунти
Волині.
|
Лекція
|
2
|
26.
|
Склад ґрунту, його властивості.
|
Лекція
|
2
|
27.
|
Виявлення складових частинок ґрунту.
|
Лабораторне
зайняття
|
1
|
28.
|
Види обробки ґрунтів, їх задачі.
|
Лекція
|
2
|
29.
|
Основні види добрив, їх виробництво.
|
Лекція
|
1
|
ЗО.
|
Способи внесення добрив у ґрунт.
|
Лекція
|
1
|
31.
|
Визначення мінеральних добрив.
|
Практичне
зайняття
|
1
|
32.
|
Вибірковий вплив різних видів мінеральних добрив
на ріст і розвиток органів рослин.
|
Практичне
зайняття
|
2
|
33.
|
Зовнішня і внутрішня будова насіння.
|
Лекція
|
2
|
34.
|
Будова насіння однодольних рослин.
|
Лабораторне
зайняття
|
1
|
35.
|
Будова насіння дводольних рослин з ендоспермом.
|
Лабораторне
зайняття
|
1
|
36.
|
Будова насіння дводольних рослин без ендосперму.
|
Лабораторне
зайняття
|
1
|
37.
|
Будова насіння дводольних рослин рослин з
переспермом.
|
Лабораторне
зайняття
|
1
|
38.
|
Зовнішня і внутрішня будова плодів і супліддя, їх
класифікація.
|
Лекція
|
2
|
39.
|
Будова справжніх плодів.
|
Лабораторне
зайняття
|
2
|
40.
|
Будова псевдо плодів і суплідь.
|
Лекція
|
2
|
41.
|
Підготовка насіння до посіву.
|
Лекція
|
2
|
42.
|
Визначення проценту забруднення насіння.
|
Практичне
зайняття
|
1
|
43.
|
Очищення насіння і визначення проценту чистоти
насіння.
|
Практичне
зайняття
|
2
|
44.
|
Визначення процентної схожості насіння.
|
Практичне
зайняття
|
1
|
45.
|
Сортування насіння.
|
Практичне
зайняття
|
1
|
46.
|
Сухе і вологе протравлення насіння.
|
Практичне
зайняття
|
1
|
№
п/п
|
Назва теми
|
Форма
організації
заняття
|
К-ть
ГОД.
|
47.
|
Посів і висадження сільськогосподарських культур.
|
Лекція
|
1
|
48.
|
Терміни і способи посіву і
висадження сільськогосподарських культур, норми висіву і висадкй.
|
Лекція
|
1
|
49.
|
Розрахунок норм посіву вівса, ячменю і пшениці на
1 га при процентній схожості 78,94%.
|
Лекція
|
1
|
50.
|
Розрахунок норми висаджування на 1 га розсади
капусти, помідорів, перцю та баклажанів.
|
Лекція
|
2
|
51.
|
Догляд за сільськогосподарськими культурами.
|
Лекція
|
4
|
52.
|
Підготовка та проведення польового експерименту.
|
Лекція
|
2
|
53.
|
Постановка польового експерименту
|
Лекція
|
2
|
54.
|
Проведення польового експерименту
|
Лекція
|
2
|
55.
|
Підведення підсумків польового експерименту.
|
Лекція
|
2
|
56.
|
Ознайомлення з науково-дослідницькою роботою на
агростанції ВНУ ім. Лесі Українки
|
Екскурсія
|
4
|
57.
|
Ознайомлення з науково-дослідницькою роботою по
селекції на дослідній станції с. Рокині Луцького району.
|
Екскурсія
|
4
|
58.
|
Робота з літературними джерелами.
|
Самостійна
робота
|
8
|
59.
|
Основні вимоги щодо написання науково-
дослідницької роботи.
|
Лекція
|
4
|
60.
|
Складання плану і графіку проведення експерименту.
|
Практичне
зайняття
|
2
|
61.
|
Розбивка дослідних і
контрольних ділянок на навчально-дослідних ділянках школи.
|
Робота на навч.-досл.
ділянках
|
2
|
62.
|
Висів насіння (висаджування розсади)
|
Робота на навч.-досл. ділянках
|
2
|
63.
|
Перше прополювання сходів.
|
Робота на навч.-досл.
ділянках
|
2
|
64.
|
Друге прополювання сходів.
|
Робота на навч.-досл.
ділянках
|
2
|
65.
|
Третє прополювання сходів.
|
Робота на навч.-досл.
ділянках
|
2
|
66.
|
Боротьба з комахами-шкідниками сільського господарства.
|
Робота на навч.-досл.
ділянках
|
2
|
67.
|
Збір врожаю.
|
Робота на навч.-досл.
ділянках
|
2
|
68.
|
Облік врожаю. Виявлення ступеню достовірності
експерименту методом варіаційної статистики.
|
Практичне
зайняття
|
2
|
69.
|
Оформлення виставки результатів експериментальної
роботи
|
Практичне
зайняття
|
1
|
У результаті
досліду було виявлено, що насіння з рослини із правостороннім напрямком росту
стебла менше вражаються сільськогосподарськими шкідниками, раніше проростають,
мають більш тривалий вегетативний період і дають більшу врожайність (2005 р.).
У
роботі розглядається питання впливу різних видів спектру на різні органи
рослин, тривалість їх вегетаційного періоду, а також врожайність (2006р.).
У
роботі досліджується вплив фосфатних і калійних добрив та мікроелементів на
тривалість цвітіння сальвії, жоржин, гладіолусів (2007р.).
У роботі розглядається питання ступеню впливу
температури, світла, вологості на транспірацію.
Література:
Закон про
освіту. - М.О.В-во Генеза, 1996.
Конституція
України. - К., В-во Генеза, 1998.
Організація роботи з обдарованими дітьми в системі
Малої академії наук - Луцьк - 2006-63с.
Комиссаров Б. Методологические проблеми школьного биологическогообразования. - М.,
Просвещение, 1999.
Немає коментарів:
Дописати коментар