Методи і методичні прийоми організації проведення фенологічних спостережень на уроках природознавсва в 5 класі (за новою програмою)

Методи і методичні прийоми організації проведення фенологічних спостережень на уроках природознавства в 5 класі загальноосвітньої школи (за новою програмою)

Наталія МАРКОВА, вчитель біології вищої категорії, учитель-методист ЗОШ І-ІІІ ступенів с. Топільне, Рожищенського району Волинської області

Анотація. У статті автор описує досвід своєї роботи, детально розкриває методику проведення весняних фенологічних спостережень у  рослин.
Ключові слова: фенологічні спостереження, фенологія, об’єкти природи, сезонні явища, фенологічна фаза.

Наталия МАРКОВА
МЕТОДЫ И МЕТОДИЧЕСКИЕ ПРИЕМЫ ОРГАНИЗАЦИИ ПРОВЕДЕНИЯ ФЕНОЛОГИЧЕСКИХ НАБЛЮДЕНИЙ НА УРОКАХ ПРИРОДОВЕДЕНИЯ В 5 КЛАССЕ ОБЩЕОБРАЗОВАТЕЛЬНОЙ ШКОЛЫ (ПО НОВОЙ ПРОГРАММЕ)
Аннотация. В статье автор описывает опыт своей работы, детально раскрывает методику проведения весенних фенологических наблюдений у растений.
Ключевые слова: фенологические наблюдения, фенология, объекты природи, сезонные явления, фенологическая фаза.

Natalia Markova. Methods and methodical technics of organization of realization phenological observations in the fifth form of secondary school. Abstract. In the article the author describes the experience of her work and reveals in detail methodology of spring phonological observations at plants.
 Keywords: Phenological observations, phenology, objects of nature, season phenomena, phenological phase.

Однією з обов’язкових видів позаурочних робіт учнів на сучасному етапі є проведення ними фенологічних спостережень, тому що чинна шкільна програма з природознавства вимагає:
 1. «Організації спостережень за природою» [1;2];
   2. «Вивчення сезонних явищ в природі» [1;3].
Сезонні явища, які відбувається внаслідок зміни пір року, вивчає, пояснює, фіксує наука фенологія, тому, у п’ятому класі, згідно вимог чинної шкільної програми з природознавства, учні повинні проводити фенологічні спостереження.
Необхідність їх проведення учнями не на уроках, а в позаурочний час, пояснюється наступними причинами:
а) чинною шкільною навчальною програмою з природознавства для п’ятого класу хоч і вимагається організація спостережень за природою і вивчення сезонних явищ у ній, але на виконання цих вимог не відведено жодної години навчального часу;
б) будь-яке фенологічне явище може проявитися в природі на кілька днів раніше чи пізніше, ніж поставлений урок природознавства у розкладі уроків, тобто фенологічне явище може не вкладатися рамки навчального розкладу;
в) окремі фенологічні явища можуть бути тривалими за часом, і тому їх неможливо провести за 45 хвилин уроку (наприклад, повне розпускання усіх квіток в суцвітті волоть бузку звичайного).
Так як наука фенологія займається вивченням сезонних явищ у природі, пов’язаних із зміною пір року, то і у школі фенологічні спостереження носять сезонний характер. Але якщо у науці фенології спостереження проводять протягом року, то у школі фенологічні спостереження доцільно провести лише навесні і восени з наступних причин:
1)    взимку дуже мало фенологічних явищ за якими можна вести спостереження, а також їм не завжди сприяє погода: мороз, снігопад, заметіль і відлига тощо;
2)    влітку ж учні перебувають на канікулах і їм недоцільно давати літні завдання, тому що ці завдання дуже часто не виконуються з об’єктивних причин ( учень поїхав у місто) або ж із суб’єктивних причин ( учень забув або ж не захотів виконати завдання).
Саме тому, що літні завдання учням давати недоцільно, вони не передбачені шкільною навчальною програмою з жодної шкільної дисципліни, крім природознавства і біології.
Як відомо, основним методом наукового дослідження у фенології є спостереження. Тому і у школі учні користуються цим методом, проводячи спостереження за сезонними змінами у природі. Але на запитання про те, за чим спостерігати, існує дві точки зору, встановлені ще наприкінці минулого століття.                                                          
Згідно однієї з них рекомендується, щоб учні спостерігали на кількох об’єктах багато явищ протягом всього сезону. Наприклад, при проведенні весняних фенологічних спостережень за черемхою звичайною пропонується встановити строки наступних явищ: набубнявіння бруньок, початок їх зеленіння, розгортання перших листків, масове розгортання листків, набубнявіння перших квіткових бруньок, поява перших бутонів, масова поява бутонів, їх розтріскування, поява перших квіток, їх масова поява, повне розпускання перших суцвіть, їх масове повне розпускання, початок відцвітання нижніх квіток у суцвіттях, повне відцвітання перших суцвіть, закінчення цвітіння усіх суцвіть, поява перших плодів, масова поява плодів.
Згідно іншої точки зору, учні спостерігають на кількох об’єктах за одним, але найпомітнішим, яскраво вираженим явищем, яке властиве даному об’єкту. Наприклад, при проведенні останніх фенологічних спостережень рекомендується встановити появу жовтих листків у клена гостролистого, опадання перших плодів у каштана кінського тощо.
Нам більше імпонує друга точка зору. Адже у першому випадку лише за одним об’єктом треба провести двадцять спостережень, а спостерігати треба не за одним, а за кількома об’єктами. Такий підхід ускладнює проведення спостережень за об’єктами, тому що у класі кожен учень повинен виконати величезний об’єм роботи.
Перша ж точка зору підходить більше науковому дослідженню, а не процесу навчання. Адже наука включає в себе усю сукупність і різноманітність знань, вироблених людством у результаті об’єктивного пізнання реального світу. Тому метою науки є вивчення усіх різноманітних явищ. Об’єм цих знань надзвичайно великий, а тому, практично неможливо, щоб загальноосвітня школа знайомила учнів з усіма результатами наукового дослідження.
Інша точка зору більше підходить процесу навчання в школі, ніж науці. Адже з науки у навчальний процес в школі відбираються основи знань, які повинні показати учням, що предмети і явища у природі знаходяться у взаємному зв’язку і взаємозалежності, тобто взаємозумовлюють одне одного. При цьому дидактикою загальновизначено, що чим менше яскравих, зрозумілих і ясних об’єктів відбирається з науки у навчальний процес у молодших та середніх класах, тим легше і переконливіше доводяться вказані вище взаємозв’язки і взаємозалежності.
Тому, притримуючись другої точки зору, навіть при малій кількості учнів у класах в сільській школі, фенологічними спостереженнями може бути охоплено багато об’єктів.
У загальноосвітній школі, за вище вказаними причинами, за всіма різноманітними сезонними явищами в природі одночасно спостерігати неможливо, тому вчитель намічає певну кількість явищ за якими учні будуть вести спостереження. Усі ці явища повинні відповідати наступним критеріям:
1) бути типовими і характерними для даної місцевості;
2) повсюдно і широко розповсюджені у ній;
3) добре відомі учням;
4) відображають основні етапи розвитку природи у даному регіоні.
Для того, щоб фенологічні спостереження учнів за явищами вказаних вчителем не були зірвані за об’єктивними та суб’єктивними причинами кожне з цих явищ спостерігається на двох об’єктах, а кожен об’єкт закріплюється за певним учнем. Це дозволяє проявитись таким фактором:
а) якщо один з учнів захворює чи забуде провести фенологічне спостереження, то воно буде проведено і зафіксовано іншим;
б) кожен з двох учнів буде намагатися  прагнути першим побачити і зафіксувати заплановане фенологічне явище, тому що його прізвище буде занесено у відповідну графу настінного щоденника фенологічного спостереження загальний вигляд якого представлений нижче (див. табл.2);
в)  це зумовлює підвищену зацікавленість і увагу кожного учня на виконання запланованого завдання, що в свою чергу сприяє виявленню точної дати прояву очікуваного фенологічного явища.
Кількість об’єктів, за явищами на яких будуть проводитися фенологічні спостереження, залежить від кількості учнів в класі. У нашій школі є лише один 5 клас, де навчається 18 учнів, тому ми проводимо спостереження за 9 об’єктами. Усі вони є характерними для нашої місцевості, широко розповсюджені у природі і знаходяться на території нашого населеного пункту.
Фенологічні спостереження легше і зручніше проводити за рослинами, ніж за тваринами, тому що вони завжди знаходяться на постійному місці., а це дозволяє проводити спостереження за рослинами постійно і систематично.
Тварини, на відміну від рослин, постійно переміщуються в просторі в пошуках їжі, тікають і ховаються від людини, тому фенологічні спостереження за ними проводити складніше, а за багатьма тваринами постійно і систематично практично неможливо (наприклад, за совою вухатою, вужем повзучим тощо).
У 5 класі в курсі природознавства учні вперше починають проводити фенологічні спостереження і в них ще відсутні знання, вміння і практичні навички їх проведення. Тому, у нашій школі в 5 класі усі дев’ять об’єктів, за якими учні ведуть спостереження, є представниками рослинного світу.
Відомо, що фенологічні спостереження фіксують фенологічні фази розвитку живих організмів. Під фенологічною фазою розуміється перехід організму з одного стану в інший, тобто це ступінь, стадія, певний період розвитку живого організму, що характеризується зміною його зовнішніх ознак, внаслідок дії сезонних екологічних факторів навколишнього середовища. Кожна фенологічна фаза має свою назву, наприклад, вище нами було названо 20 фенологічних фаз черемхи звичайної.
Як вже було вказано вище, основним методом дослідження у фенологічній науці є метод спостереження. Фенологія являється єдиною наукою, у якій метод дослідження носить назву метода цієї науки – фенологічне спостереження. Насправді ж, немає ботанічних, хімічних, фізичних спостережень, хоча й метод спостережень доволі широко використовуються в цих науках.
Тому і при проведенні фенологічного спостереження в школі учні використовують метод фенологічної науки – метод спостереження, під яким розуміють цілеспрямоване вивчення предметів і явищ об’єктивної дійсності навколишнього середовища, що заключається їх сприйняттям за допомогою органів зору.
У нашій школі з усіх дев’яти відібраних рослинних об’єктів проводять весняні фенологічні спостереження за початком прояву однієї фенологічної фази, а саме – початком цвітіння рослин. Вибір об’єкта для фенологічних спостережень, а саме за цією фенологічною фазою пояснюється наступними причинами:
а) цвітіння – це найбільш помітна і яскраво виражена фенологічна фаза будь - якої рослини;
б) строки прояву цієї фенологічної фази у рослин різних видів не одночасне і проявляється протягом усіх трьох весняних місяців, а це дозволяє вести фенологічні спостереження за цвітінням рослин протягом весняного періоду;
в) в кожного виду рослин ця весняна фенологічна фаза короткочасна, що дозволяє учням не затрачати багато часу на цей вид позаурочної роботи.
 Об’єкти, за явищами в яких будуть проводитися фенологічні спостереження учнями, повинні знаходитися або недалеко від дому учнів, або недалеко від школи, або по дорозі учнів зі школи додому. Найкращим на наш погляд, є останній варіант, тому що учні будуть проходити поруч об’єкта спостереження двічі: один раз вранці по дорозі з дому до школи і другий раз вдень по дорозі зі школи додому.
Так як 5 клас у нашій школі один і в ньому навчаються лише 18 учнів, а село відносно невелике, то кожен об'єкт, який закріплюється за двома учнями, в обов’язковому порядку показується і дуже детально розповідається про нього дітям (див. табл.1).
Учням повідомляється, що фенологічні спостереження за цвітінням рослин краще проводити у другій половині дня, тобто тоді, коли учень іде зі школи додому, тому що цвітіння рослин починається лише тоді, коли повітря прогрівається до температури +10ºС і вище. Навесні вночі холодніше, ніж вдень, тому цвітіння рослин і розпочинається в другій половині дня. Але бувають і виключення з цього правила. Якщо вночі було тепло, то квіти у рослин можуть розкритися і тоді фенологічне спостереження за цвітінням рослин можна провести і вранці. Відомо, що за народними прикметами деякі фенологічні спостереження в окремих видів рослин можуть бути сигналом для початку певних сільськогосподарських робіт. Фенологією встановлено, що достовірність цих народних прикмет становить до 95 %. Так як наша школа сільська, то обраними об'єктами, за якими проводиться фенологічне спостереження, є рослини – індикатори, після початку цвітіння яких можна приступати до певних видів сільськогосподарських робіт.
Фенологічні спостереження в 5 класі, на нашу думку, треба розпочати проводити навесні, тому що на початку року в учнів відсутня достатня кількість знань з природознавства, які можна було б використати при проведенні спостережень за сезонними осінніми явищами в природі, а взимку фенологічні фази у рослин практично відсутні.
На початку березня вчитель складає графік проведення учнями весняних фенологічних спостережень, що має наступний вигляд:


Графік проведення учнями 5 класу весняних фенологічих спостережень.
Таблиця №1
Назва об’єкту спостереження
Хто проводить спостереження
Приблизна дата
цвітіння
Цибуля ведмежа

19 – 25 березня
Пшінка весняна

24 – 30 березня
Фіалка запашна

28 березня – 4 квітня
Жовтець вогнистий

6 – 11 квітня
Ліщина звичайна

12 – 18 квітня
Береза бородавчаста

24 – 30 квітня
Кульбаба лікарська

29 квітня – 5 травня
Каштан кінський

29 квітня – 5 травня
Клен гостролистий

12 – 18 квітня

Одночасно з графіком проведення фенологічного спостереження вчитель складає щоденник фенологічного спостереження.

Щоденник фенологічних спостережень.
Щоденник фенологічних спостережень вчитель вивішує в коридорі школи біля кабінету біології, поруч розміщується і графік їх проведення. Це дає змогу бачити результати фенологічного спостереження всіма учнями школи.
Для підтвердження того факту, що учень дійсно нещодавно бачив рослину, яка цвіте, він повинен принести до школи букетик з трьох квіток чи суцвіть, який поміщається у невелику хімічну колбу з водою. На колбу наклеюється етикетка з назвою даного виду рослин і датою початку цвітіння.
Лише після підтвердження того факту, що дана рослина дійсно зацвіла, заповнюються відповідні графи щоденника фенологічного спостереження.
Педагогічна цінність запропонованої методики з організації, проведення і фіксування фенологічних спостережень учнями в курсі природознавства у сільській школі полягають в наступному:
1.          Це один з активних способів позашкільного навчання, коли учні набувають нових знань про види реакцій організмів на зміни екологічних факторів навколишнього середовища і вміння спостерігати і фіксувати їх не зі слів вчителя або тексту підручника, а в процесі самостійної роботи.
2.          Це порівняно короткий і легкий шлях, який дозволяє вчителю показати учням залежність живої природи своєї місцевості від екологічних факторів навколишнього середовища.
3.          Це перша, за весь період навчання учнів у школі, дослідницька робота, під час виконання якої вони набувають необхідні вміння.
4.          Це пропедевтична, тобто початкова, попередня підготовка учнів для проведення більш складних фенологічних спостережень і способів їх фіксації в старших класах.
      


Література

1.     Гільберг Т.Г., Крячко І.П., Сак Т.В., Бєскова Н.В., Фіцайло С.С. – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів.Природознавство. 5 клас., 2013.
2.     Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Географія. Економіка.6 – 11 класи. – К.: Перун, 2005. – 89 с.
3.     Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Біологія. 7 – 11 класи. – К.: Перун, 2005. – 84 с.
4.     Корнєєв О.П. Юним фенологам / О.П. Корнєєв.- К.: Рад. школа, 1984. – 39с.
5.     Остапенко М.П. Географія і фенологічні спостереження в школі / М.П. Остапенко.- К.: Рад. школа, 1975.95с.
6.     Попов Н.В. – Фенологические наблюдения в школе / Н.В. Попов.- М.: Просвещение, 1983. – 215 с.




Немає коментарів: