Використання шкільного географічного майданчика у
навчальному процесі
Зміст
Вступ…………………………………………………………………………………………………2
навчальному процесі
школи.
1.1. Аналіз чинних
шкільних програм……………………………………………………………..5
1.2. Система і
класифікація міжпредметних зв’язків……………………………………………12
II. Види і
способи використання шкільного географічного майданчика в навчальному процесі загальноосвітньої школи.
2.1. Використання
шкільного географічного майданчика при
різних формах і способах організації навчального процесу………………………………………………………………….18
2.2. Застосування
обладнання метеомайданчика в позаурочній
роботі ………………………22
III. Використання
географічного майданчика у навчальному процесі загальноосвітньої школи I – III ступеня с. Топільне.
3.1. Використання обладнання метеомайданчика у класній
роботі…………………………... 27
3.2. Використання
обладнання метеомайданчика у позакласній роботі……………………… 33
Висновки………………………………………………………………………………………36
Список використаної
літератури………………………………………………………………….37
Додатки.
Вступ
В останні роки намітилась і проявляється стійка тенденція до скорочення
кількості шкільних географічних майданчиків. Як наслідок учні не набувають
багатьох практичних вмінь і навичок, формування яких передбачено програмою по
географії.
Разом з тим у ряді робіт з методики
географії доведено, що географічний майданчик
- необхідна складова матеріальної
бази шкільної географії [5;13;14].
Це зумовлено тим, що значна кількість
уроків в курсах фізичної географії, а також окремі уроки з інших навчальних
шкільних дисциплін можуть і повинні проводитьсь на шкільному географічному майданчику. Роботи на
ньому сприяють формуванню в учнів уявлень, конкретизують їх знання, виробляють
практичні вміння і навички, ознайомлюють з методами наукових досліджень, що є
діючим засобом підвищення ефективності викладання.
Відповідно до законів
України ” Про освіту”[ 1 ],” Про позашкільну освіту” [ 2 ] та положення ”Про
позашкільний навчальний заклад” [ 3 ],
шкільний метеорологічний майданчик є однією з форм позакласної та позашкільної
освіти.
Вибір
даної теми зумовлений тим, що
шкільний географічний майданчик, як навчально – матеріальна база школи,
використовується в навчальному процесі школи, в практиці її роботи в основному
лише при вивченні курсу “ Загальна географія” у шостому класі і на позакласних
заняттях з біології в курсі біології сьомого класу при вивченні сезонних змін в
житті рослин. При вивченні інших шкільних навчальних дисциплін географічний
майданчик в навчальному процесі, в практиці роботи школи не використовується.
Робоча
гіпотеза полягала в тому,
що хоч шкільний географічний майданчик і є однією із складових частин
географічного комплексу, тобто матеріальною базою процесу навчання географії,
але :
- в обладнання географічного
майданчика включені об’єкти, що вивчаються не лише на уроках інших шкільних
дисциплін;
-
географічний майданчик знаходиться за межами шкільного приміщення і тому
заняття по не географічним навчальним
дисциплінам можна проводити на ній не займаючи при цьому кабінет географії і,
таким чином, не перериваючи навчальний процес;
-
отже, шкільний географічний майданчик можна використовувати для
здійснення міжпредметних зв’язків між кількома шкільними дисциплінами.
Мета
нашої роботи заключається
в тому, щоб виявляти в яких шкільних курсах, в
яких темах і яким чином можна використовувати шкільний географічний
майданчик при різних способах і формах
організації навчального процесу. Із
поставленої нами мети випливають наступні завдання:
1. Виявити види міжпредметних зв’язків при використанні географічного
майданчика в процесі вивчення різних шкільних дисциплін.
1.
Дати
класифікацію цих міжпредметних зв’язків.
2.
Показати
різноманітність можливостей використання шкільного географічного майданчика у здійсненні міжпредметних зв’язків.
3.
Виявити,
які методичні прийоми можна застосувати при використанні міжпредметних
зв’язків.
Актуальність
дослідження полягає в тому, що в дидактиці і
спеціальних методиках загальноприйнятим і загальновизнаним є те, що
використання міжпредметних зв’язків в
процесі навчання сприяє його оптимізації і інтенсифікації навчального процесу.
Тому застосування шкільного географічного майданчика для використання міжпредметних зв’язків в обов’язковому порядку має сприяти удосконаленню як навчального
процесу по географії, так і всього навчального процесу в цілому.
Новизна
питання зумовлена тим, що питання про
використання географічного майданчика в навчальному процесі для здійснення міжпредметних зв’язків в навчальній позаурочній роботі і позакласній
роботі не достатньо висвітлене в спеціальних методиках, так як в проглянутій
нами багаточисельній методичній
літературі не було виявлено жодної роботи на цю тему.
Методи
дослідження. Відомий швейцарський вчений дидакт Йоган Генрих Песталоцці ще у 1791 році
звернув увагу на той факт, що при дослідженні педагогічного процесу не можна
скористатись лінійкою, вагою, термометром, мікроскопом, хімічними реактивами та
іншими об’єктами, що застосовуються в практичних методах дослідження. Тому при
дослідженні педагогічного процесу найчастіше всього використовують не практичні
методи, а теоретичні. Саме по цій причині в процесі вивчення питання, що
розглядається були використані наступні методи:
1.
Дедуктивний
– виведення нового, невідомого
раніше положення на основі порівняння та співставлення вже відомих положень, що
дозволяють доказово пояснити виведені положення.
2.
Індуктивний – виведення та сформулювання загального положення
або правила, що розповсюджуються на всі подібні об’єкти, що досліджуються.
3.
Аналітичний – розкладання подумки об’єкта, що що вивчається на
частини для детального і досконалого дослідження кожной з них окремо.
4.
Синтетичний – збирання подумки в єдино правильному варіанті в
одне ціле досконало досліджених частин, що отримані в результаті раніше
проведеного аналізу і виведення нових даних про дане ціле.
Теоретичне
значення нашого дослідження полягає в тому, що поглиблює
і доповнює питання про методику використання міжпредметних зв’язків в
навчальному процесі можливістю застосування для неї мети географічного
майданчика.
Практичне
значення питання, що розглядається зумовлене тим, що
дозволить вчителю географії на своїх уроках використовувати вже наявні в учнів
знання, що вони отримали при вивченні інших шкільних дисциплін.
I. Проблема питання використання шкільного географічного майданчика в навчальному процесі школи.
1.1. Аналіз чинних шкільних
навчальних програм.
В зв’язку з тим, що робоча гіпотеза дослідження
полягала в тому, що до обладнання
шкільного географічного
майданчика включені об’єкти, які вивчаються не лише на уроках географії, але і
на уроках інших шкільних дисциплін, а мета данної роботи виражається в тому, щоб виявити в яких
шкільних курсах і в яких темах можна використовувати обладнання шкільного географічного майданчика, тому був
проведений з цієй точки зору аналіз усіх шкільних навчальних програм.
Зальновідомо, що всі науки поділяються
на три групи: науки природничого, гуманітарного і мистецтвознавчого циклів. А
кожний шкільний курс є орієнтованим на вікові особливості учнів та є
викладанням однойменної науки, тому і всі шкільні навчальні дисципліни також
поділяються на вище вказані три цикли.
В данній роботі ми аналізували чинні шкільні
програми лише природного циклу, об’єктом дослідження яких є жива і нежива природа. Аналіз данних програм
дозволить виявити чи можливо обладнання шкільного
географічного майданчика і деякі види роботи на ній
використовувати в окремих темах шкільних дисциплін данного циклу.
Підтвердимо дані твердження конкретними фактами:
|
Клас
|
Курс
|
Тема
|
Зміст навчального матеріалу
|
Державні вимоги щодо рівня
загальноосвітньої підготовки учнів
|
|
1.
|
Я і Україна
|
Природа навколо нас. Що
належить до природи.
Грунт
|
Що належить до природи:
Сонце, зорі, повітря, вода, грунт, рослини, тварини, людина та інше. Про що
можна дізнатись, спостерігаючи за Сонцем (чому буває тепло і холодно; осінь,
зима, весна, літо;….). Спостереження за висотою Сонця над Землею в різні пори
року.
Грунт – верхній пухкий
шар землі, на якому зростають рослини.
|
Учень має уявлення про
вплив висоти Сонця на зміну пір року
[6,253
], встановлює найпростіші зв’язки між : висотою Сонця і кількістю
тепла, яке Сонце посилає на Землю [6,254 ]
|
|
2.
3.
4.
5.
6.
7.
7.
8.
8.
9.
10.
|
Я і Україна
Природознавство
Природознавство
Природознавство
Математика
Загальна географія
Біологія
Фізична географія
України
Фізика
Біологія
Астрономія
|
Нежива і жива природа.
Пори року
Сонячне світло і тепло.
Гірські породи
Планета Земля
Рідний край
Умови життя на планеті
Земля.
Небесні тіла
Натуральні числа.
Геометричні фігури і
величини.
Атмосфера
Літні завдання
Мінерально – сировинні
ресурси
Взаємодія сил
Теплові явища
Терморегуляція
Сонце – найближча зоря.
|
Сонце – джерело світла
і тепла. Тінь. Термометр. Будова термометра. Вимірювання та записування
температури. Правила безпеки під час користування термометром.
Сезонні зміни в неживій
природі, їх причини.
Спостереження за тінню
від предметів
[6 ,258 ]
Прямолінійне поширення
сонячних променів. Залежність нагрівання поверхні Землі від висоти Сонця на
небосхилі.
… гірські породи,
корисні копалини, їх різноманітність. Утворення корисних копалин, їх
різноманітність.
Скалад грунту (повітря,
вода, перегній, глина, пісок, мінеральні солі.
Екскурсія: ознайомлення з гірськими породами, покладами
корисних копалин, грунтом.
Практичні роботи:
визначення висоти Сонця на небосхилі за довжиною тіні від гномона;
вимірювання та записування t; розпізнавання окремих корисних копалин.
Зміна пір року.
Зміна дня і ночі.
Погода в рідному краї у
різні пори року (температура повітря,
опади, напрям вітру).
Корисні копалини в
рідному краї. Їх властивості. Родовища. Способи видобування.
Грунти рідного краю.
Види грунтів (чорноземи, піщані, глинисті тощо). Екскурсії …ознайомлення з
корисними копалинами і грунтами рідного краю.
Практичні роботи:
орієнтування на місцевості за Сонцем, розпізнавання корисних копалин.
Температура і
атмосферний тиск. Рух повітря. Вітер. Погода і спостереження за нею.
Мінерали, гірські породи та їх властивості. Корисні копалини.
Сонце – джерело світла
і тепла.
Транспортир, шкали
[10,10].
Температура земної
поверхні і повітря та… розподіл в залежності від кута падіння сонячних
променей. Атмосферний тиск. Вологість повітря, види опадів. Спостереження за
погодою.
Практичні завдання.
Фенологічні спостереження за ростом і розвитком рослин у природі, на
дослідній ділянці, у полі [9,25].
Паливні корисні
копалини. Рудні корисні копалини. Нерудні корисні копалини.
Атмосферний тиск.
Вимірювання атмосферного тиску. Барометри. Залежність тиску від висоти.
Демонстрація.
Вимірювання
атмосферного тиску барометром – анероїдом [ 11,32].
Вимірювання
температури.
Лаб. робота №11.
Вимірювання
Температури за
допомогою інших термометрів. Демонстрація. Утворення туману внаслідок
охолодження повітря
[ 11,36].
Практ. робота №7.
Вимірювання температури
тілa.
Практ. робота №2.
Визначення висоти
(кульмінація) Сонця за допомогою гномона [12 ,76].
|
Учень має уявлення про:
- значення Сонця для
природи;
- термометр.
Учень…
- визначає температуру
води, повітря;
- записує і читає
покази термометра;
- додержує правил
користування термометром
[6 ,259]
Учень… всиановлює
зв’язки між:
- висотою Сонця на
небосхилі і довжиною тіні від гномона
[ 6 , 262].
Учень має уявлення про
гірські породи, корисні копалини, розпізнає породи…
[ 6,263].
Учень… встановлює зв'язок
між:
скаладом грунту та його
родючістю
[ 6, 264].
Учень називає причини:
- зміни дня і ночі;
- зміни пір року;
- неоднакового нагрівання поверхні Землі
[ 6, 269].
Учень має уявлення про:
- погоду в рідному
краї, корисні копалини, грунти;
- веде спостереження за погодою,
атмосферними явищами
[ 6,272].
Учень спостерігає та
описує зміну погоди, температуру протягом місяця, року.
- дотримується правил
користування приладами (нівеліром, опадоміром, флюгером, термометром, барометром
тощо, фіксує результати спостереження
[ 7,14].
Добовий рух Сонця по
небосхилу. Залежність освітленості поверхні від кута падіння Сонця. [7,12]
Учень розпізнає фігури,
школи
[10 ,11].
Учень фіксує:
- зміни погоди;
- пояснює як
відбувається добовий і річний хід t та повітря в
звязку зі зміною висоти Сонця;
- визначає середню t,
тиск атмосфери, швидкість вітру; - користується термометром, барометром,
флюгером
[8 ,17]
Учень пояснює
класифікацію родовищ корисних копалин.[8,38]
Учень називає причини
виникнення атмосферного тиску, способи його вимірювання; Здатний спостерігати
атмосферний тиск, користуватися барометром [11,33]
Учень називає способи
вимірювання температури, здатний користуватися термометром
[ 11, 37].
Учень обґрунтовує:
значення шкіри в пристосуванні організму до умов навколишнього середовища [9,52].
Учень дотримується правил
спостереження за Сонцем [12,77].
|
1.2.Система
і класифікація міжпредметних зв’язків, що розглядаються.
Наведений вище аналіз навчальних
шкільних програм дозволяє зобразити усі міжпредметні зв’язки при використанні
шкільного географічного майданчика в навчальному процесі, у вигляді наступної
схеми:
| Схема №1. Система і класифікація міжпредметних зв’язків. |
I – клас
Я і Україна – назва шкільної навчальної дисципліни між предметні зв’язки.
1. Вплив висоти Сонця на зміну пір року [6,253]. Зв'язок між висотою Сонця і кількістю тепла [6,254].
1а. Залежність нагрівання Землі від висоти Сонця на небосхилі. Зв'язок між висотою сонця на небосхилі і довжиною
тіні гномона [6,262].
1б. Температура земної поверхні і повітря в залежності від кута падіння
сонячних променів [8,17].
2. Тінь від Сонця [6,258].
3. Грунт – верхній пухкий шар Землі [6,254].
3а. Грунт, види грунту [
6,264].
4. Гірські породи, корисні копалини [ 6,271].
4а. Мінерали, гірські породи, корисні копалини [ 7,14].
5. Термометр, його будова, вимірювання і записування температури [6,258].
5а. Користування приладами (опадоміром, флюгером, мірним посудом,
термометром і барометром) [
7,14].
5б. Учень повинен вміти вимірювати атмосферний тиск, користуватися
барометром, називати способи вимірювання температури [ 7,14].
5в. Вимірювання температури тіло [ 9,52].
6. Сезонні зміни в житті рослин [ 6,258].
7. Погода в рідному краї в різні пори року (температура, повітря опади,
напрям вітру)
[ 6,271].
7а. Погода і спостереження за нею [ 6,271].
7б. Учень розпізнає шкали [10,11].
8. Учень визначає довжину тіні від
висоти Сонця [12,77].
На наведеній вище схемі представлена система використання шкільного
географічного майданчику для міжпредметних зв’язків в навчальному процесі загальноосвітньої
школи.
У науці під системою розуміється
порядок, зумовлений правильним розташуванням частин, стрункий ряд, зв’язане
ціле.
Дана схема усіма своїми параметрами і
критеріями відповідає ознакам, що властиві системі, а саме:
1.
Це
єдине ціле, тому що для використання міжпредметних зв’язків розглядається один
з цілісних компонентів матеріальної бази процесу навчання в загальноосвітній
школі, а саме – шкільний географічний майданчик.
2.
Закономірність
розміщення об’єктів, тобто шкільних навчальних дисциплін, в певній
послідовності, що зумовлено навчальним планом школи, в якому регламентується
послідовність вивчення шкільних навчальних курсів.
3.
Зв’язки
між об’єктами вказані на основі виконання вимог чинних шкільних програм.
4.
Закономірність
цих зв’язків зумовлена тим, що вона спирається на закон дидактики,
згідно якого навчання повинно відбуватися від відомого до невідомого.
5. Дана система є невід’ємною
складовою величезної системи, що має назву “Використання
міжпредметних зв’язків в процесі
навчання географії загальноосвітній школі”.
Виявлений внаслідок аналізу шкільних
програм навчальний матеріал, що використовується в навчальному процесі для
здійснення міжпредметних зв’язків із
застосуванням обладнання шкільного географічного майданчика, а також вище
наведена схема системи використання цих міжпредметних зв’язків, дозволяють їх класифікувати. Міжпредметні
зв’язки – це такий методичний прийом навчання, коли вже вивчений навчальний матеріал в одному шкільному курсі
використовується в іншому. Міжпредметні зв’язки можуть бути різних видів, і в
даній роботі ми пропонуємо власну, розроблену нами, їх класифікацію, тобто
розподіл по групам на основі загально визначених критеріїв:
1.За кількістю
навчальних дисциплін, в яких розглядається один і той самий об’єкт міжпредметні
зв’язки :
а) бінарні, коли вивчаємий
об’єкт розглядається в двох навчальних дисциплінах. Наприклад, сезонні
зміни в природі вивчаються в четвертому класі в курсі природознавства [ 6,271]
і в сьомому класі в курсі біології [9 ,25];
б) полінарні, коли об’єкт, що вивчається, розглядається більше ніж в
двох навчальних дисциплінах. Наприклад, робота з метеорологічними приладами проводиться при
вивченні у восьми класах в п’ятьох
навчальних дисциплінах: ” Я і
Україна ” у другому класі [ 6,258]; природознавстві у третьому [6,266]; четвертому [ 6,271] і п’ятому [7,14] класах; загальній географії у шостому класі [8,17]; біології у сьомому класі [9,25]; фізиці у восьмому класі
[11,14]; біології у дев’ятому класі
[ 9,52].
2. За метою використання в
навчальному процесі міжпредметні
зв’язки поділяють на:
а) доповнюючі, коли їх застосування сприяє поглибленню і розширенню
знань, які учні вже мають;
б) асоціативні, коли їх сумісне використання дозволяє учням отримати
цілковито нові знання, що не описані в
жодній навчальній дисципліні. Наприклад, у дев’ятому класі при визначенні
кульмінації сонця в день літнього сонцестояння чи рівнодення, учні
застосовують географічні знання
(масштаб, гномон) і вміння (визначення висоти Сонця над горизонтом з
використанням гномона, а також математичні знання (трикутник, його сторони,
кути, одиниці виміру кутів) і вміння (вимірювати кути за допомогою транспорту) учні дізнаються
про наступну закономірність: в день літнього рівнодення або сонцестояння в
їхньому населеному пункті сонце щороку піднімається над горизонтом на постійну
висоту в градусах і мінутах.
3. За часом виявлення в
навчальному процесі міжпредметні зв’язки поділяють на:
а) попередні, коли вже раніше вивчений навчальний матеріал в одному
шкільному курсі повторно вивчається на більш високому рівні в старших класах в
іншому шкільному курсі. Наприклад, при спостереженні за висотою Сонця над
лінією горизонту у першому класі в курсі ” Я і Україна” лише встановлюється
зв'язок між висотою Сонця на небосхилі у різні пори року і кількістю тепла, яке
Земля отримує від Сонця [ 6,254]. У другому класі в курсі ” Я і Україна”
вводиться поняття ” тінь від
сонця” [ 6,258].
У
третьому класі в курсі природознавства виявляється пряма залежність між
висотою Сонця над горизонтом і температурою земної поверхні [6,262], яка
фіксується і записується [6,264], а
також виявляється залежність довжини тіні гномона від висоти Сонця на небосхилі
[ 6,262]. У четвертому класі, в курсі природознавства пояснюється залежність причини зміни пір року, зміни дня
і ночі від знаходження Сонця на небосхилі
[ 6,272]. У п’ятому класі, в курсі природознавства спостерігаються і
записується зміна t протягом доби, місяця в залежності від висоти сонця над
горизонтом [ 7,14].
У шостому класі, в курсі загальної
географії, визначається і записується температура повітря в залежності від кута падіння сонячних
променів, пояснюється добовий і річній хід t повітря в зв’язку зі зміною висоти Сонця [ 8 ,17].
У сьомому класі, в курсі
біології, виводиться закономірність між висотою Сонця над горизонтом,
температурою повітря, що в свою чергу впливає на сезонні зміни в житті живої
природи[ 9, 25].
У десятому класі, в курсі астрономії,
визначається висота кульмінації Сонця [ 12, 10].
б) супутні, коли один і той же об’єкт розглядається в одному класі,
але різних дисциплінах і в різних
аспектах. Наприклад, у п’ятому класі в курсі математики з теоретичної точки
зору розглядаються школи різних прикладів [10,10]. А в курсі природознавства цього ж класу учні при
спостереженні за погодою використовують деякі з них, а саме: термометр,
опадомір, флюгер, гігрометр, барометр [ 7,14].
Кожний з цих метеорологічних прикладів
має специфічну, властиву саме йому школу, що фіксує певне явище в різних
одиницях: градусах, міліметрах, процентах. Теоретичні знання, які учні отримали
на уроках математики дозволяють учням на практиці використовувати дані
приладів.
4. В залежності від функцій, які
виконують в навчальному процесі міжпредметні зв’язки, вони є:
а) доказові, внаслідок використання яких щось доводиться. Наприклад, у
шостому класі доводиться, що довжина тіні від гномона залежить від кута падіння
сонячних променів: чим більше кут падіння сонячних променів, тим менше величина
тіні;
б) констатуючі, наприклад, наведений вище приклад супутніх між
предметних зв’язків одночасно є і
констатуючими тому, що в кожній навчальній дисципліні констатується наявність нових даних.
Подану вище класифікацію
міжпредметних зв’язків можна представити у вигляді схеми:
Схема №2. Класифікація міжпредметних
зв’язків.
Якщо
відомий учням навчальний матеріал з одного шкільного курсу
використовується для отримання нових знань в іншому, то даний предметний зв'язок повинен називатися не одним
класифікаційним терміном, а кількома, які властиві даному міжпредметному
зв’язку і характеризує його. Наприклад, при вивченні теми” Висота Сонця над горизонтом” здійснюючий міжпредметний зв'язок є полінарним,
доповнюючим, попереднім і констатуючим.
Може
виникнути запитання: ” А чи
потрібно вчителю знати класифікацію міжпредметних зв’язків, а якщо потрібно, то
для чого?”. На це запитання є
наступна відповідь:
Якщо вчитель не знає класифікацію
міжпредметних зв’язків, а якщо потрібно, то він не володіє і термінологією цієї
класифікації, не знає місце і призначення кожного виду міжпредметного зв’язку в
навчальному процесі в цілому. А це зумовлює той факт, що він може і не
використовувати міжпредметні зв’язки в навчальному процесі (навчальна шкільна
програма цього не вимагає), а якщо і використовує, то інтуїтивно, епізодично,
лише окремі відомі фрагменти.
Якщо ж вчитель знає класифікацію міжпредметних зв’язків, то він володіє
термінологією цієї класифікації, а тому буде обов’язково використовувати будь
який міжпредметний зв’язок цілеспрямовано і систематично. Адже знання назви
будь якого міжпредметного зв’язку дозволяє вчителю виявити у скількох і у яких
шкільних навчальних дисциплінах знаходиться навчальний матеріал, що використовується
для здійснення міжпредметних зв’язків, складові цього навчального матеріалу та
його фрагменти, а також і з якою метою та у якій шкільній навчальній дисципліні
він використовується.
II. Види і способи використання шкільного географічного майданчика у
навчальному процесі загальноосвітньої
школи.
2.1.Використання шкільного географічного
майданчика в процесі навчання.
Форма організації навчального
процесу – це певний специфічний спосіб передавання знань учням та властива
кожному способу передавання відповідна тема заняття, його обладнання та методи
проведення. В дидактиці виділяють наступні форми організації навчального
процесу:
1.
Урок.
2.
Практичне
заняття.
3.
Лабораторні
заняття.
4.
Екскурсії.
В курсі природознавства
п’ятого класу при вивченні теми “ Умови життя на планеті Земля” шкільна навчальна програма передбачає, що учені ” виконують правила користування приладами
(нівеліром, опадоміром, флюгером, мірним посудом, термометром,
барометром, тощо)” [7,14]. Цей урок по вивченню будови
метеорологічних приладів, принципах їх роботи, дотриманню техніки безпеки при
користуванні кожного з них, а також способів фіксації показників, то їх
вивчення вчитель може провести як на шкільному географічному майданчику, так і
у класі. Це пояснюється тим, щоусі названі вище метеорологічні прилади є на
майданчику, тому що в обов’язковому порядку входять до його обладнання. А так
як ці метеорологічні прилади легкі, не великі, то їх без зайвих зусиль і за
короткий час можна перенести в клас для вивчення. Крім того, у кабінеті
географії можуть бути інші екземпляри усіх метеорологічних прикладів, що
належать до обладнання шкільного
географічного майданчика.
Визначаючи місце
проведення уроку по даній темі, вчитель повинен обирати кабінет географії тому,
що:
а) у дитячому (до 11 років у
дівчат і 12 років у хлопців), підлітковому (12 – 15 років у дівчат і 13 – 16
років у хлопців) віці фізіологічні
особливості організму зумовлюють потребу
у постійному русі ( відомий афоризм: діти і підлітки не вміють ходити –
вони бігають). А об’єкти, що оточують шкільний географічний майданчик сприяють
прояву цього руху в більшій мірі, ніж у
класі, що негативно впливає на процес навчання.
б) у дітей і підлітків швидше,
краще та повніше проявляється і функціонує мимовільна увага, в основі якої
лежить орієнтувальний рефлекс. Прояв цього
рефлексу зумовлюється несподіванкою, різкою та швидкою зміною у
навколишньому середовищі. А така зміна у навколишньому середовищі значно
частіше буває на шкільному географічному майданчику, ніж у класі.
Внаслідок
швидкого і повного прояву мимовільної уваги відбуваються швидке її
переключення, тобто перехід з концентрацією уваги на інший. В результаті цього
мимовільна увага гальмує, а потім рефлекторно відключає довільну увагу. На
відміну від мимовільної уваги довільна увага зумовлена поставленою метою
діяльності і задачами, що випливають з неї. А процес гальмування та відключення
довільної уваги негативно відображається на сприйнятті та запам’ятовуванні
учнями нового матеріалу.
У данному випадку учні на
уроці , що проводиться у кабінеті, отримують попередні знання про будову
метеорологічних приладів, основних принципах їх роботи, а також вміння
фіксувати, читати і записувати їх показники.
Знання і вміння учнів, які вони отримали на
уроці проведеному у кабінеті, застосовується
ними на шкільному географічному
майданчику при постановці дослідів та проведенні спостережень за погодою.
А може бути і навпаки:
фактологічний матеріал отриманий в результаті спостереження учнів за погодою на
шкільному географічному майданчику опрацьовується на уроці у кабінеті.
Так, у шостому класі в
курсі загальної географії в темі ”Атмосфера”
шкільною навчальною програмою передбачена практична робота №8 ” Спостереження
за погодою та обробка зібраних матеріалів: складання графіку температур,
діаграм хмарності та опадів, рози вітрів, опис погоди”[8,17].
У цій практичній роботі
проявляються два види навчальної діяльності учнів: спостереження за погодою та
обробка зібраних матеріалів в результаті фіксування проведених спостережень за
погодою. Тому, ця практична робота проводиться
у двох складових частинах географічного комплексу, а саме: на шкільному
географічному майданчику в і кабінеті географії.
На географічному майданчику
учні спостерігаючи за погодою користуються термометром, барометром,
опадоміром, флюгером, гігрометром, мірним посудом та фіксують їх показники,
відмічають зміну погоди внаслідок зміни
t і вологості повітря, величини атмосферного тиску, швидкості і сили вітру,
кількості і виду опадів [ 8,17 ].
Робота учнів по спостереженню
за погодою та її фіксації – не разова. Вона виконується регулярно протягом
певного часу, внаслідок чого відбувається накопичення фактичного матеріалу.
Зібраний фактичний матеріал
неможливо опрацювати на шкільному географічному майданчику, тому що для його
опрацювання необхідне відповідне обладнання (лінійка, транспортир, олівець,
ручка, практикум, тощо), а також шкільні меблі, що призначені
для роботи учнів зі шкільними навчально – письмовим приладдям. Саме тому,
ця робота проводиться в кабінеті географії.
На відміну від попередньої
роботи по спостереженню за погодою на шкільному географічному майданчику,
робота в кабінеті разова і проводиться на одному уроці. При обробці фактичного
матеріалу, зібраного в результаті спостереження за погодою, учням необхідно
уточнити деякі поняття недостатньо повно пояснюється для них, а саме:
атмосферний тиск, абсолютна вологість, відносна вологість, напрям вітру, сила
вітру, роза вітру, середньо добова температура, середньорічна температура,
опади, види опадів. Якщо ж одні види
занять можна проводити на розсуд вчителя або в класі або на шкільному
географічному майданчику, а інші частково на останьому, то деякі заняття можна
проводити лише на шкільному географічному майданчику.
Так, у четвертому класі при
вивченні курсу природознавства шкільною
навчальною програмою в темі ”Рідний край” вимагається
розгляд такого питання: “
Корисні копалини рідного краю, їх
властивості. Види грунтів (чорноземи, пісчані, глиністі тощо)”[ 6,271]. Програмою також передбачається, щоб це
питання розглядалося в контексті з іншими питаннями (формами земної поверхні,
водоймами) [ 6,272].
Якщо ж в природі можна побачити форми земної
поверхні і водойми, які, як правило, знаходяться недалеко від школи і одне від
одного, то родовища корисних копалин знаходяться на значній відстані як від
школи, так і одне від одного. Також і різні види грунтів не можуть знаходитись
близько. У Волинській області нараховується їх до десяти різних видів. А тому
корисні копалини і види грунтів рідного краю потрібно вивчати ні на екскурсії в
природі, а на шкільному географічному майданчику. Адже на ній згідно ”Базового
переліку засобів навчання і обладнання навчального і загального призначення для
кабінетів географії загальноосвітніх навчальних закладів” [ 4 ],в обов’язковому
порядку повинні бути колекція корисних копалин і моноліти різних типів грунтів.
А це дозволяє вчителю за короткий час на колекції корисних копалин показати
учням, які поклади корисних копалин є у їхній місцевості. Крім цього, кожен
учень має можливість потримати в руках
кожен зразок і в результаті цього ознайомитися з відмінними рисами (кольором,
вагою, густиною).
Порівнюючи між собою моноліти
грунтів за зовнішнім виглядом, пробуючи на дотик верхній їх шар, учні
дізнаються, що один вид грунту відрізняється від іншого за кольором, вагою,
густиною, структурою.
В процесі проведення
екскурсії на шкільному географічному
майданчику для ознайомлення учнів із корисних копалин і грунтами рідного краю,
виконується ще одна вимога шкільної програми, а саме: проведення практичної
роботи по розпізнаванні корисних
копалин.
Крім екскурсії лише на географічному
майданчику можна провести практичні роботи. Наприклад, у третьому класі в курсі
природознавства в темі ”Нежива
природа”: ” Визначити довжину тіні від гномона” [ 6,263] або у десятому
класі у курсі астрономії в темі “ Сонце – найближча зоря”:
”Визначення висоти
(кульмінації) Сонця за допомогою гномона” [12,10].
Окремі заняття по вивченню
метеорологічних прикладів можна вивчати у кабінеті географії взагалі не використовуючи шкільний
географічний майданчик. Наприклад, у другому класі в курсі ”Я і Україна” в темі ”Природа навколо нас” учні
вперше вивчають ”Будову термометра”,” Вимірювання та записування температури”. Правила безпеки при користуванні термометром [ 6,258], а також вимірюють термометром температуру води,
повітря, власного тіла [ 6,259]. Отримані на цьому уроці знання та вміння
будуть застосовані учнями в наступні
роки навчання під час спостереження за погодою при роботі на шкільному
географічному майданчику.
Це заняття необхідно
проводити у кабінеті географії по наступним причинам:
1)
до
обладнання цього заняття входить велика кількість роздаткового матеріалу, а
саме:
в розрахунку на двох учнів (тобто на одну парту) термометр та склянка з
водою. В такій кількості цей роздатковий матеріал незручно використовувати на
географічному майданчику;
2) для роботи з таким обладнанням
необхідні відповідні шкільні меблі (лабораторний стіл);
3) будь який вид термометра
(медичний, кімнатний,зовнішній) має невеликі розміри, а тому вони непридатні до
загальної демонстрації при поясненні його будови. Для цієї мети
використовується запропонована нами саморобна динамічна модель термометра, що має
наступну будову. Із товстої фанери (не
менше 0,3 мм )
вирізається прямокутник 40 см
на 8 см .
У верхній і нижній частинах цього прямокутника прорізаються дві повздовжні
щілини 3см на 0,3 см .
Зовнішня сторона цього прямокутника зафарбовується у білий колір, на якому
чорною фарбою наноситься шкала з
показниками від +9C до -9C . Через повздовжні щілини протягується
стрічка білого кольору завдовжки 43 см і завширшки
Якщо із зворотної сторони протягувати стрічку
через повздовжні щілини вгору або донизу, то на зовнішній її сторони будуть з’являтися ділянки стрічки червоного та білого кольору
різної довжини. Ділянки стрічки
червоного кольору будуть моделювати показники температури;
4) до обладнання цього заняття входить також демонстраційна стінна таблиця ” Правила безпеки роботи з термометром”, що має наступний зміст:
1.
Недопускайте
того, щоб термометр розбився тому, що:
-
ртуть
є сильно отруйною речовиною;
-
рештками
скла можна поранитись.
2.
А
тому:
-
робота
з термометром повинна проходити в плавному і повільному темпі;
-
не відволікатися
при роботі з термометром, бути уважним і зосередженим;
-
після
виконання роботи термометр покласти у футляр.
3.
Якщо
ти випадково розбив термометр, то негайно повідом про це вчителя.
2.2.Застосування обладнання шкільного географічного майданчику в
позаурочній
роботі.
У сьомому класі в курсі “ Біології” згідно вимогам чинної програми [ 9, 25] учні в
позаурочний час проводять фенологічні спостереження для встановлення залежності
сезонних змін в житті рослин від погодних факторів навколишнього середовища.
Той, хто систематично
проводить фенологічні спостереження, обов’язково повинен фіксувати температуру
повітря, щомісячно протягом всіх сезонів
року виводити місячні середні, найнижчі та найвищі температури.
Велике значення мають регулярні
спостереження за швидкістю вітру, що істотно впливає на стан рослинного світу
і, зокрема на врожай с/г. Спостереження за силою та напрямом вітру слід проводити тричі на добу: о 7 годині, о 13
годині та о 21 годині.
Результати спостережень систематично
фіксують. Крім показників температури, напряму і сили вітру також фіксують
результати кількості опадів, вологості, хмарності, атмосферного тиску. При
проведенні фенологічних спостережень
заповнюється таблиця, яка має наступний вигляд:
|
Дата
|
Об’єкт
спосте-
рення
|
Спостер.
явище
|
t,
повітря
|
К –
сть
опадів
|
Вологість
повітря
|
хмарність
|
Атм.
тиск
|
Напрям
вітру
|
Сила
вітру
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Вивчаючи у 8 класі тему ” Кліматичні
умови та ресурси України”, учні знайомляться з основними кліматотвірними
чинниками, одним з яких є сонячна
радіація, величина якої залежить й від
кута падіння сонячних променів, тобто від висоти Сонця над горизонтом. Шкільною
програмою у практичній роботі не передбачено
визначення висоти Сонця над
горизонтом. А в
позаурочній роботі, під час проведення
туристичних зльотів, змагань, складання звітів про проведення туристичних
походів цей вид роботи часто зустрічається у запропонованих завданнях.
Тому, визначити висоту Сонця над
горизонтом можна навчити учнів, користуючись обладнанням шкільного
географічного обладнання. Якщо перед
школярами стоїть завдання визначити висоту Сонця над горизонтом у будь
якій день року, то це можна зробити досить простим способом. Найпростішим
прикладом, за допомогою якого можна визначити його висоту, є гномон (дерев’яний або металевий стовпчик висотою 1 м , закопаний
у землю на рівному місці перпендикулярно до поверхні). О 12 – й годині , а влітку, коли стрілки годинників переводяться
на 1 годину вперед, о 13 –й, вимірюється довжина тіні від гномона (напрям тіні
у північній півкулі вказує на північ). Отримані величини
відкладають у масштабі й за допомогою
транспортира визначають кут АВБ ( як
показано на мал. 23). Цей кут, буде дорівнювати висоті Сонця над горизонтом у
даній місцевості.
Припустимо, що довжина тіні, як і
довжина гномона, дорівнює 1 м . Тоді дістанемо такий
малюнок, де АБ – висота гномона, АВ – довжина тіні. Сполучимо прямою лінією
точки Б і В і в трикутнику, що утворився, вимірюємо транспортиром кут АВБ ,
який лежить проти сторони, яка відповідає висоті гномона. Цей кут (на нашому
малюнку він становить 45º) дорівнює куту падіння сонячних променів
на поверхню землі і показує висоту Сонця над горизонтом у даному місці.
Висота Сонця над горизонтом залежить
від географічної широти місцевості. Із збільшенням географічної широти
місцевості полуденна (максимальна) висота Сонця зменшується. Висота Сонця над
горизонтом і від пори року і часу доби.
Наприклад, у залежності від пори року на екваторі вона може змінюватись від 90 º до 66º 30′; на 45º пн.
ш. від 68º 30′ до 21º 30′, а на Північному полюсі від 23º 30′ до 0º.
У дні весняного і осінього рівнодення
(21 березня і 23 вересня), коли знаходиться взеніті над екватором, полуденну
висоту Сонця вираховують за формулою:
h = 90 º- γ,
де h – кут, під яким знаходиться Сонце над горизонтом опівдні, а - γ географічна
широта місця спостереження.
У Києві вона буде становити: 90 º - 50
º 30′ = 39 º 30′ ;
на екваторі: 90 º - 0
º = 90 º;
на полюсах: 90 º – 90 º
= 0 º
У інші дні полуденна висота
визначається за формулою:
h = 90 º- γ+ δ,
де δ – схилення Сонця.
Влітку (22 червня), коли Сонце
знаходиться в зеніті над Північним тропіком (тропіком Рака), полуденна висота
його для північної півкулі збільшується на 23 º 27′, географічна широта.
Північного тропіка становить 23 º
27′ пн. ш., тобто δ = + 23 º 27′, звідси h = 90 º
- γ+ δ, і для Києва вона становить:
h = 90 º
- 50 º 30
′+ 23 º 27
′;
h= 62 º
57 ′ (це максимальна висота Сонця над горизонтом для
м. Києва).
А взимку (22 грудня), коли Сонце
знаходиться в зеніті над Південним тропіком, 23 º 27
′ пд. ш., (тропіком Козерога),
полуденна висота його для північної півкулі зменшується на 23 º 27′, тобто δ= -23º 27′, і для Києва вона
становитиме:
h = 90 º
- 50 º30′ - 23 º 27′;
h= 16 º 03′ ( це мінімальна
висота Сонця над горизонтом для м. Києва).
В усі інші дні потрібно знати, на
скільки і в бік якої півкулі схилилось Сонце, тобто над якою широтою воно в
зеніті опівдні.
Також одним з видів завдань часто
зустрічаються завдання на визначення географічних координат населеного пункту.
Навчити учнів знаходити географічні координати за небесними світилами також
можна використовувати обладнання шкільного географічного майданчику. Якщо
високої точності не потрібно, то географічні координати можна визначити більш
простим способом. Для цього необхідно у безхмарну ніч знайти на небосхилі
полярну зірку. Відшукують її за сузір’ям
Великої Ведмедиці, яке чітко виділяється своєю формою у вигляді ковша,
що складається із семи зірок. Через дві
крайні зірки проводять вгору уявну лінію, на якій відкладають п’ять відрізків
між цими зірками. У кінці відкладеної
прямої і буде зірка, яка має назву Полярної. Потім беруть нитку з
виском, прикріплюють її до центру транспортира й наводять його основу на
Полярну зорю. Далі знімають показники зі шкали транспортира і віднімають
отриману величину від дев’яноста градусів. Отриманий результат і буде
географічною широтою даного місця. Відомо, що Полярна зірка знаходиться на
продовженні осі обертання Землі на дуже
великій відстані від неї. Тому промінь візування буде практично паралельним до
земної осі Пн. – Пд., а кут γ1 буде дорівнювати куту γ, тобто широти точки М.
Отже, наближене визначення географічної
широти точки зводиться до визначення в цій точці висоти Полярної зорі над
горизонтом.
Для визначення іншої координати – географічної довготи –
потрібно провести підготовчу роботу. Перш за все необхідно знайти на місцевості
напрямок істинного меридіана. Його можна визначити за Полярною зорею. Для цього
беруть дві жердини . одну жердину виставлять у точці спостереження, а іншу – у
напрямку на Полярну зірку. Лінія, що з’єднає ці жердини, буде відповідати
істинному меридіану. Після цього виставляють
годинник за гринвіцьким
часом: у нашій місцевості переводять стрілки годинника так, щоб вони показували
час на дві години менший від київського. У цьому випадку час буде приведений до
нульового меридіана, який. Як відомо. Проходить через Гринвіч, що розташований
на околиці Лондона.
Потім вибирають сонячний день і
незадовго до полудня починають спостерігати за тінню від жердин. Коли тінь від
однієї жердини буде направлена точно на іншу, то у місці спостереження буде полудень. Тобто
влітку це 13 год за місцевим часом. А наприклад. На годиннику, що йде за
Гринвіцьким часом – 2 год. Сонце у своєму так званому добовому русі навколо
земної кулі проходить за одну годину 15◦
. Кутова швидкість обертантиня Землі однакова для всіх широт і становить
15◦/год, а за 2
год - 30◦ (2 х 15 = 30). Це й буде географічна довгота місця
спостереження.
Є й інший спосіб, за допомогою якого
можна визначити місцевий меридіан. Його визначають за допомогою приладу, який
має назву гномон-прилад. Основою гномо-приладує дощечка або лист металу
розміром 30 х 40 см .
Цю основу прикріплюють горизонтально до вершини стовпа висотою 120 см . На дошці, ближче до
її південного краю і на однаковій віддалі від східної та західної сторін, прикріплюють
загострений стержень заввишки 7-8
см . Полуденну лінію проводять червоною фарбою від основи
стержня в напрямку найкоротшої тіні. Для цього в сонячний день за 30-40 хвилин
до полудня позначають на гномоні точки А, де закінчується тінь від стержня, і
фіксують час (наприклад, 11 год 51 хв).
Після цього проводять циркулем дугу
радіусом. Що дорівнює довжині тіні (цент радіуса – основа стержня). Коли тінь
після вкорчення знову почне збільшуватись і торкнеться описаної дуги.
Позначають дугу точку перетину (Б), знову фіксуючи час (наприклад, 12 год 57
хв). Далі напрям полуденної лінії позначають графічно. З’єднують точки А і Б
прямою лінією і знаходять її середину. Лінія проведена від основи стержня до
середини, покаже напрям полуденної лінії – місцевого меридіану. Час, коли
наступає справжній місцевий полудень, визначають шляхом математичних
розрахунків за формулою:
В = А + Б / 2,
де В – час справжнього полудня, А і Б – час фіксації моменту перетину дуги.
Підставивши у формулу зафіксовані показники, отримують:
В =11 год 51 хв +12 год 57 хв / 2 =12 год 24 хв.
Окремі прості прилади для шкільного
географічного майданчика, учні можуть виготовити разом із вчителем. Пропонуємо
прості моделі таких приладів, які можуть бути використанні при розв’язку
завдань наведених вище.
Показник
Полярної зорі - прилад для визначення місцезнаходження
Північного полюсу. Визначення напрямку на Полярну зорю виконується учнями під
час виконання
практичних робіт на
місцевості. Конструкція влаштована так: в землю вкопується стовпчик висотою 1400 мм , діаметром 300 мм , до його верхньої
частини прикріплюють великий шкільний
транспортир і рейку – показник, на кінцях якої встановлюють найпростіші
діоптри. Лінія горизонту і напрямок на Полярну зорю вказують на самому
прикладі.
Вертикальний кутомір
застосовують для визначення кутових величин вертикально розміщених об’єктів та
висоти сонця над горизонтом. Використовується на уроках і позакласній роботі.
Прибор складається з фіксатора лінії горизонту (звичайний шкільний транспортер,
при щільної трубки).
Вертикальний
кутомір застосовують для визначання кутових величин вертикально
розміщених об’єктів та висоти Сонця над горизонтом. Використовується на
уроках і практичній роботі. Прибор
складається з фіксатора лінії горизонту ( звичайний шкільний транспортер) і
прищільної трубки.
Сонячний
годинник
горизонтальний має дуже просту техніку виготовлення. Для цього на дошці
розміром 400 х 200 мм
креслять лінію, що з’єднує середини менших сторін. Від краю дошки 50 мм , закріплюють трикутник.
Основа якого дорівнює ширині дошки. Кут трикутника, що прилягає до краю дошки
(на пд), повинен мати величину, що дорівнює широті даного місця. На дошку
наносять циферблат. Прилад встановлюють на столі-підставку, при цьому годинник
орієнтують таким чином. Щоб полуденна тінь від трикутника співпала з цифрою 12.
Горизонтальним годинником можна користуватися протягом року.
Гномон використовують для визначення дійсного
меридіану. Він являє собою дошку розміром 400х300х30 мм, зафарбовану у білий
колір. Коротші сторони дошки спрямовані з півночі на південь. З кожного краю
дошки на однаковій відстані від західних
і східних ребер вертикально закріплюють металевий стрижень висотою 80 мм . Південний сектор
розкреслений напівколами з центром біля
основи стрижня, що відходить одне від одного на відстані 10мм. Прилад
закріплюють горизонтально на стовпчику висотою 1200 мм . Використовують
гномон як демонстраційний прилад для практичного визначення добової кульмінації
Сонця, напрямку дійсного меридіану, основних і проміжних сторін горизонту.
Модель гномона просто за конструкцією та виготовлюють її в порядку
самообладнання.
III. Використання
шкільного географічного майданчика у навчальному процесі загальноосвітньої школи
I – III ступеня с.
Топільне.
3.1. Класна робота.
Основа географічного майданчика у
нашій школі була закладена в рік її відкриття, а саме у 1969 р., вчителем Гайко В.М. (див. фото 1).
Географічний майданчик знаходиться у північному напрямку від приміщення школи
на відстані 30 м
від неї і займає площу 50м.
За 22 роки моєї роботи у цій школі
(з 1989 р.) географічний майданчик був не лише
розширений, але й оновлений (див. фото 2).
У даний час географічний майданчик має:
кубічний метр, вимірювальну ділянку, модель гір, флюгер, гномон, опадомір,
колекцію грунтів, метеорологічну будку, снігомірну рейку, місцеві координати,
нефоскоп, невелір (фото 3), які призначені для використання у навчальному
процесі по різним предметом у різних класах, що вимагають нині діючі шкільні
навчальні програми. Але в цілому географічний майданчик використовується у
навчальному процесі по географії.
Аналіз шкільних навчальних програм по
географії показує, що географічний майданчик використовується при таких формах
організації навчального процесу як урок, практичні заняття, екскурсії, а також
у позаурочній і позакласній роботі.
Тому, як вчитель географії, я зупинюсь на тому, як я використовую географічний
майданчик при різних формах організації навчальному процесі.
Класна робота - це навчальна робота,
що проводиться в класі.
Праобразом класно –
урочної форми навчання стала концепція
колективного навчання дітей, яка була
створена у 17 столітті й здобула
застосування в братських школах Білорусі та України.
Теоретичну розробку цієї форми навчання
блискуче провів Я.А. Каменський. Він же й
широко популяризував її. Сьогодні класно – урочна форма навчання є
домінантною в усьому світі, незважаючи на те що в основі її положення було
розроблено і впроваджено майже 400 років тому.
Для цієї форми навчання характерні такі
елементи:
·
об’єднання в класи учнів однакового рівня підготовки (розподіл учнів
по класам за віком);
·
постійний
склад класу на весь період шкільного
навчання;
·
робота
всіх учнів класу за одним планом одночасно;
·
обов’язковість
занять для всіх;
·
основною
одиницею занять є урок;
·
наявність розкладу занять, перерв, єдиного
навчального року та канікул.
До
переваг класно – урочної форми навчання можна віднести:
·
чітку
організаційну структуру;
·
зручне
управління діяльністю колективу класу;
·
можливість
колективних взаємодій та рішень навчальних задач;
·
постійний
емоційний вплив особистості вчителя на учнів;
·
економія
часу навчання.
Попри широке визнання класно – урочної форми навчання в усьому світі, ця
форма навчання не позбавлена цілого ряду недоліків. З – поміж основних недоліків цієї системи
виділяють такі:
·
орієнтація
на «середнього учня»;
·
труднощі
урахування індивідуальних особливостей дітей;
·
однаковий
темп і ритм роботи;
·
обмежене
спілкування між учнями;
·
часті
зміни у розкладі навчальних занять,
що не дає можливості учням довести почату ними справу до кінця.
а) Урок. На уроках географії можна використовувати
наступні методичні прийоми із використанням географічному майданчика.
- опитування
у класі, а вивчення і закріплення нового матеріалу на географічному майданчику.
Цей методичний прийом використовується при проведенні 9 уроків по наступним
темам:
5 клас 1) Вивчення природи людиною.
2) Погода і спостереження за нею.
6 клас 1) Визначення напрямків на місцевості, плані та
карті.
2) Основні форми рельєфу Землі.
3) Зображення нерівностей земної
поверхні на плані і карті.
4) Орієнтування на місцевості.
5) План місцевості.
6) Абсолютна та відносна
вологість.
7) Річкова система.
Тема ” Погода і спостереження за нею” (5 клас) (фото 4). Вчитель показує і
одночасно розповідає про принципи дії метеоприладів (барометра), а також про
прийом користування ним.
- опитування на географічному майданчику, пояснення нового
матеріалу та його закріплення у класі можна використовувати при проведенні 4
уроків по наступних темах:
6 клас 1) Погода, її елементи.
2) Географічні координати свого
населеного пункту.
3) Гірські породи і мінерали.
8 клас 1) Погода і небезпечні погодні явища.
2) Метеорологічні станції, опади,
гідрометеорологічна служба України.
Наприклад, при проведенні
уроку у 6 класі на тему “ Гірські породи і мінерали”, учні відповідають, використовуючи
колекцію гірських порід і мінерали (див.
фото 5). При цьому вони розпізнають гірські породи і мінерали, класифікують
них, порівнюють між собою.
- опитування, пояснення і закріплення
матеріалу на географічному майданчику здійснюється при проведенні 4 уроків по
темах:
6 клас 1) Грунти.
2) Вітер, причина його утворення.
3) Атмосферні опади. Опадомір.
Вимірювання опадів.
8 клас 1) Основні генетичні типи грунтів.
Наприклад, при проведенні уроку на тему
” Атмосферні опади”
усі етапи уроку проводяться на географічному майданчику. Дітям
розповідають про види атмосферних опадів, демонструють приклад для їх збирання,
а також спосіб їх вимірювання. При закріпленні нового матеріалу учні показують
як треба користуватися опадоміром і снігомірною рейкою ( фото 6).
Таким чином, у 5 класі (курс
природознавства) з 35 уроків 2 можна провести на географічному майданчику, що
складає 5 % від їх загальної кількості.
У 6 класі (курс природознавства) з 70 уроків 13 можна провести на географічному
майданчику, що складає 18 % від їх загальної кількості; у 8 класі (курс
Фізичної географії України) з 70 уроків 2 можна провести на географічному
майданчику, що складає 3% від загальної кількості.
б) Практичні заняття.
Нині діюча шкільна програма по
географії у 6 класі вимагає проведення 14 практичних робіт, з них 2 (Практична
робота №1 ” Спостереження
за висотою Сонця над горизонтом, погодою, сезонними змінами в пригоді”;
Практична робота №8 ” Спостереження за погодою і опрацювання зібраних
матеріалів”) можна провести на географічному майданчику, що складає приблизно
14 % від загальної кількості усіх практичних робіт у 6 класі.
Практикум.
Ця
форма організації навчання пов’язана з самостійним виконанням учнями практичних
та лабораторних робіт.
Головна мета практикуму – практичне
застосування сформованих раніше вмінь та навичок, узагальнення та
систематизація теоретичних знань, засвоєння елементарних методів
дослідницької роботи.
Практикуми проводяться після вивчення
великих розділів навчальних курсів, а також можуть випереджати їх вивчення,
створюючи дослідно – експериментальний образ теоретичного матеріалу, що передбачається
вивчити.
Засобом управління діяльністю учнів під
час проведення практикуму є інструкції, що містять:
·
правила
та послідовність дій учнів;
·
інформацію
про повторення необхідного навчального матеріалу;
·
опис
та зображення лабораторного обладнання, принципів його дії та та способів використання;
·
порядок
виконання завдань;
·
контрольні
питання за темою;
·
список
додаткової літератури.
Алгоритмічне виконання робіт не виключає їх
творчого та дослідного рівня: перевірку наукової вірогідності певних закономірностей, теоретичних положень,
вимірювання постійних величин тощо. Під
час проведення практикуму учні можуть
вирішувати завдання творчого характеру,
ставити досліди, проводити графічні роботи, дослідження.
Розглянемо можливий варіант структури
навчальних занять практикуму:
·
повідомлення
вчителем теми та цілей практикуму;
·
актуалізація
опорних знань учнів;
·
мотивація
їх навчальної діяльності;
·
підбір
необхідного обладнання та матеріалів;
·
виконання
власне роботи учнями;
·
складання
звіту;
·
обговорення
та теоретична інтерпретація отриманих результатів;
·
захист
результатів;
·
рефлексія
діяльності.
Наведу приклад деяких
завдань.
Практична робота №1 (на місцевості).
Тема: Спостереження за висотою Сонця над горизонтом, погодою, сезонними явищами
в природі.
Мета: Формування вміння спостерігати за висотою Сонця над горизонтом, сезонними
явищами в природі, та оцінювати результати спостережень.
Обладнання:
гномон, рулетка,
транспортир, лінійка, термометр, опадомір, флюгер, календар погод. Календар
фенологічних спостережень.
Завдання1. За допомогою метеорологічних приладів на географічному майданчику виміряйте і запишіть:
Завдання1. За допомогою метеорологічних приладів на географічному майданчику виміряйте і запишіть:
а) температуру повітря в
даний момент;
б) ступінь хмарної;
в) напрямок вітру.
Завдання
2. Визначити висоту Сонця
над горизонтом за допомогою гномона.
Дано:
h1 – 1м (висота гномона)
h2 - ? (кут
падіння
|
сонячного променя)
а) накресліть у масштабі
величини h1, h2;
б) виміряйте
транспортиром кут А, якій
|
буде дорівнювати
висоті Сонця над
|
горизонтом.
в) Екскурсії.
Екскурсія – найдавніша форма навчальної роботи,
тому вимоги до організації і проведення екскурсій добре розроблені. Сьогодні ми
все частіше зустрічаємо цю допоміжну форму
навчальної роботи у переліку нестандартних уроків, що насамперед пов’язано
з використанням відеотехніки та комп’ютерів.
Водночас не можна не звернути увагу на відмінність
навчальної екскурсії від уроку як форми організації навчання. Це пов’язане з
тим, що екскурсія не може бути обмежена в часі, і головний її зміст –
сприймання учнями предметів і явищ у природній обстановці.
Шкільна екскурсія – ефективна форма навчання, яка
потребує систематичного застосування у навчально – виховному процесі.
Рідкісність проведення екскурсій не дозволяє
учням виробити необхідні навички
пізнавання реальності. Тому екскурсії необхідно проводити регулярно,
забезпечуючи їх ретельно розробленими навчальними завданнями, за якими учні
звітують одночасно з поданням інших перевірочних робіт.
Розвитком екскурсійної форми навчання є
експедиція – багатоденні походи з метою збору фольклорного матеріалу,
історичних відомостей, вивчення екологічної обстановки.
Шкільним програмам по географії не передбачені екскурсії на географічний
майданчик в жодному класі. Проте, ми вважаємо необхідним проведення екскурсії
на географічний майданчик у 5 класі на уроці природознавства, тому що учні
повинні знати назви приладів, їх будову, прийом роботи з ними, а також способи
оформлення метеорологічних спостережень. У початковій школі діти лише ознайомилися з метеорологічними приладами в
загальних рисах, а у 5 класі програма передбачає організацію навчального року
та їх фіксації, а ці знання вони отримують лише у 6 класі на уроках
географії при вивченні теми “ Атмосфера”.
Ознайомлювальну екскурсію на географічний майданчик можна проводити і у 4
класі у курсі природознавства, тому що діти 4 – го класу також ведуть класний
календар роботи.
При знайомстві з методичною літературою по
географії я екскурсії на таку тему не
знайшла. Тому нижче привожу опис фрагменту такої екскурсії.
Тема екскурсії: Географічний майданчик, його прилади та прийоми користування ними.
Мета екскурсії: Познайомити учнів з географічним
майданчиком, приладами, які він має, принципом їх дії і користування.
Обладнання: блокноти, ручки, олівці, гумки.
Підготовка до екскурсії: цільова постанова, поділ учнів на ланки,
добір обладнання для проведення екскурсії.
Метеорологічна будка.
Учні підходять до метеорологічної будки, стають
навколо неї. Проводиться бесіда.
-
Чому
ця установка називається будкою?
-
Може
хто з вас пояснить, чому саме «метеорологічна»?
-
Чому
вона знаходиться не на Землі, а на високих ніжках?
-
Чому
вона має не суцільні стінки, а зроблені з дощечок, які розміщені під кутом?
-
Що
знаходиться всередині?
-
Як
вони працюють?
Далі вчитель показує дітям термометр.
-
Як
називається цей прилад?
-
Що
ним вимірюють?
-
У
яких одиницях вимірюють температуру?
Розповідь вчителя:
Назва цього приладу походить від двох латинських слів: термо – тепло, метр
– вимірювати. Винайшов цей прилад у 1696 р. німецький вчений Цельсій. Він взяв
скяну трубку діаметром 1 мм
і довжиною 10 см
., один кінець мав вздуття у вигляді пухирця
розміром з горошину і мав дно (показує на
термометр). У трубочку він налив ртуть у такій кількості, щоб вона заповнила
пухирець і її до 5 см .,
тобто до половини трубочки.
-
Чому ж Цельсій узяв саме ртуть?
Ртуть єдиний метал, який має рідкий стан при
кімнатній температурі. Вона замерзає при
t = -39ºС , і закипає при t = +357ºС ,
і що дуже важливо – не прилипає до скла.
Запам’ятайте! Ртуть дуже отруйна! Коли трубочку Цельсій
заповнював ртуттю, він з трубочки викачав повітря і запаяв її кінець.
-
Навіщо
він викачав повітря?
Після цього він прикріпив цю трубочку до дощечки і опустив кінець з пухирцем в танучий лід. Ви вже знаєте, що
при зниженні температури усі тіла. В тому числі і ртуть зжимаються. Тому,
стовпчик з ртуттю понизився. У цьому місці на дощечці Цельсій поставив риску і
цифру 0. Потім він занурив пухирець у киплячу воду. Ви знаєте, що при
нагріванні усі тіла, в тому числі і ртуть розширюються. Тому стовпчик ртуті у
трубочці підвищився. У цьому місці
Цельсій поставив другу риску і позначив її цифрою 100. Відстань між двома
рисками (0 і 100) він поділив на сто
рівних частин і кожну частину назвав градусом. Тому термометр іноді
називається градусником. Потім він нижче від мітки 0 також поставив ділення, що
дорівнюють 1. Свій прилад Цельсій назвав термометром.
Але в світі існує ще один
термометр, який винайшов американець Фарангейтон, майже одночасно із Цельсієм у
1698 р. його шкала між точками замерзання та кипіння води поділена не на сто
частин, а на 180, які теж називаються градусами. Ним користуються у США і англомовних країнах, за винятком
Англії, тому що уся Європа користується термометром Цельсія. Тому після запису
температури обов’язково ставлять латинську букву С, що означає по Цельсію, або F, що означає за Фаренгейтом.
Наприклад, зараз t повітря +25ºС .
Аналогічно вчитель розповідає про інші приклади (фото 8).
3.2.
Позаурочна робота.
Географічний майданчик ми
використовуємо і в позаурочній роботі. Під позаурочною роботою у дидактиці
розуміється робота учнів, яку вони виконують не на уроці, а поза ним, але ця
робота є для них обов’язковою і за її виконання вони отримують певний бал.
Такими видами позаурочної роботи є метеорологічні спостереження і літні
завдання. Формою організації такого
навчального процесу є самостійна робота учнів.
Метеорологічні спостереження
проводяться протягом навчального року, як цього і вимагає шкільна
навчальна програма (…. учень спостерігає і фіксує зміни погоди) усіма учнями 5 – 6 класів,
фіксує ними у індивідуальному календарі погоди, а також у загальному
шкільному календарі. Літні
ж завдання являються продовженням
метеорологічних спостережень під час літніх канікул. При цьому ми враховуємо чи виїжджає учень за межі села
протягом літніх канікул і коли він повернеться додому. Це з’ясовується на
останьому уроці географії. В обов’язковому порядку кожен учень повинен провести
і зафіксувати два метеорологічних спостереження. Щоб не зірвати їх, учні
розподіляються на групи по двоє.
Якщо по будь якій причині один із учнів
не може провести метеоспостереження (захворів, несподівано виїхав і т.д.), то
це робить другий учень. Ці ж учні в цей час відробляють у школі практику,
доглядають за кімнатними рослинами у кабінеті біології і у школі, працюють на
шкільних дослідних ділянках. Графік проведення
метеоспостережень вивішується на
загальній шкільній дошці оголошень і може мати наступний вигляд:
|
№
п\п
|
Прізвище, ім’я, по - батькові
|
Клас
|
Дата
|
|
1.
2.
|
Герасимчук Анна Олександрівна
Ковальчук Анна Миколаївна
Фірчук Мирослава В’ячеславівна
Денюк Ірина Миколаївна
|
6 – А
6 - А
|
1.06
1.06
|
За проведення цих метеоспостережень на
початку навчального року кожен учень
отримує певний бал, який
виставляється у журнал у спеціально відведеній
колонці, а при виведенні ТО чи
семестрової атестації не є визначальним.
3.3.
Позакласна робота.
Позакласна робота є добровільною, за
бажанням учнів. Однією з форм її організації є метеорологічний гурток. Його
заняття проводиться два рази на місяць. Значне місце у роботі гуртка займають
доклади, екскурсії, диспути, КВК, а також робота по благоустрою, оновленню
географічного майданчика, чистки приладів, які містяться на ньому. План роботи
метеорологічного гуртка може мати такий вигляд:
|
№
п\п
|
Тема заняття
|
Дата
|
|
1.
|
Вступ. Метеорологія –
наука про атмосферу і процеси, що в ній відбувається.
|
|
|
2.
|
Українські вчені –
метеорологи, їх внесок у науку.
|
|
|
3.
|
Екскурсія.
Метеомайданчик, його прилади і принципи їх дії.
|
|
|
4.
|
Диспут. Несприятливі
погодні процеси на території Волинської області. Причини їх виникнення.
|
|
Крім цього географічний майданчик
використовується в процесі позакласної роботи по біології, при фіксації
фенологічних спостережень. Щоб показати, що сезонні зміни навколишнього
середовища залежить від таких її
факторів як температура повітря, опадів, атмосферного тиску, вологості, сили
вітру, ми використовуємо міжпредметні зв’язки біології
і географії. При цьому для фіксації фенологічних
спостережень беруться готові погодні
данні метеоспостережень на географічному майданчику і фіксації їх проводиться
таким чином:
|
Дата
|
Фенологічні явища
|
TºС
повітря
|
Опади
|
Вологість
|
Хмарність
|
Тиск
|
Сила вітру
|
Висновки
1. В результаті нашого
дослідження встановлено, що шкільний географічний майданчик можна
використовувати як матеріальну базу школи в процесі навчання у десяти класах,
в семи навчальних
дисциплінах і у чотирнадцятьох темах.
2. Виявлені види
міжпредметних зв’язків при використанні обладнання шкільного географічного
майданчика в процесі навчання.
3. Подана
класифікація розглянутих міжпредметних зв’язків та показана їх система.
4. Показано як
шкільний географічний майданчик можна використовувати у навчальному процесі і в
позаурочній роботі.
5. Доводиться, що
роботи на шкільному географічному майданчику сприяють формуванню в учнів
уявлень, конкретизують їх знання, виробляють практичні вміння і навички, ознайомлюють
з методами наукових досліджень.
6. Матеріали, що
отримані в результаті роботи на шкільному географічному майданчику слугують
важливим засобом покращенням краєзнавчої роботи.
Список використаної літератури.
- Закон України ” Про осіту”// ВВР. – 1999. - №25.
– 220с
- Закон України ” Про позашкільну освіту ” від 22 червня 2000
р. №1841 – III
- Положення ” Про позашкільний навчальний заклад” №
1322/16013
- Базовий перелік засобів навчання і обладнання
навчального і загального призначення для кабінетів географії
загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: МО – 2002
- Баришева Ю.Г.
Кабінет географії / Ю.Г.
Барешева.– М.: Просвещение, 1983. – 53 с.
- Програми для середньої
загальноосвітньої школи. 1 – 4 класи. – К.: Початкова школа, - 2006. –
429.
- Програма для загальноосвітніх
навчальних закладів.
Природознавство.
5 – 6 класи. – К.: Перун, 2005. – 21 с.
- Програма для загальноосвітніх
навчальних закладів. Географія. Економіка.6 – 11 класи. – К.: Перун, 2005.
– 89 с
- Програма для загальноосвітніх
навчальних закладів. Біологія. 7 – 11 класи. – К.: Перун, 2005. – 84 с
- Програма для загальноосвітніх
навчальних закладів. Математика. 5 – 11 класи. – К.: Перун, 2005. – 21 с
- Програма для загальноосвітніх
навчальних закладів. Фізика. 8 клас. – К.: Перун, 2005. -21с
- Програма для загальноосвітніх
навчальних закладів. Астрономія. 10 клас. . – К.: Перун, 2005. - 21с
- Семакин Н.К. Географический кабинет и
учебная площадка в школе / Н.К.
Семакин. – М.: Просвещение, 1973. – 85с
- Сухорукова А.В. Работа на
георафической площадке /А.В.
Сухорукова. – М.: Просвещение, 1974.- 78 с
Немає коментарів:
Дописати коментар